Митрополит Луцький і Волинський Михаїл уперше очолив Божественну Літургію на рештках храму Йоана Богослова, що в Замку Любарта обласного центру.
Владика також відправив чин відновлення церкви, окропив територію святою водою, давши благословіння опікуватися Божим домом ченцям монастиря Воздвиження хреста Господнього, який нещодавно відродив свою діяльність у Луцьку.
У проповіді архієрей зазначив, що в день, коли вшановуємо всіх українських святих, згадуємо тих угодників Божих, які, «ходили по тій же землі, що й ми». Це наші предки. Саме вони на цьому місці звели храм, який став першою архієрейською кафедрою на цих теренах. Тут духовна й культурна велич нашого краю.
«Не започатковувалася ця кафедра ні російською, ні уніатською. Вона історично закладалась як православна кафедра православної єпархії», – підкреслив високопреосвященний.
Намісник Хрестовоздвиженської обителі ієромонах Никодим (Смілий) запевнив, що ченці намагатимуться вдихнути життя в древню святиню. Щонеділі о 8.00 тут правитимуть Службу Божу.
В архієрейській Літургії взяли участь декан монастирів єпархії архімандрит Константин (Марченко), декан кафедрального собору Святої Трійці протоієрей Микола Нецькар, інше духовенство, монахи та миряни.
Церкву Йоана Богослова збудовано в 1170-х роках, за князювання Ярослава Ізяславича.У 1289 р. в документах святиня згадується як собор.
1596 р., після підписання Берестейської унії, храм стає греко-католицьким: тодішній луцько-острозький єпископ Кирило (Терлецький) був прихильником унії. Боротьба за храм тривала досить довго.
У 1775 р. єпископ Сильвестр (Рудницький) зініціював відбудову славного собору. Стіни княжого храму розібрали до рівня землі, але раптова смерть владики зупинила роботу. Божий дім не відновили. Збереглася лише та частина, яка до того часу пішла під землю і яку розкопали археологи у 80-х роках ХХ ст.
