Чому справжній чоловік прагне бути захисником, ішлося в проповіді митрополита Луцького і Волинського Михаїла на похороні старшого лейтенанта Івана (Аркадія) Зайцева.
«Чим це служіння особливе? – запитує владика й одразу відповідає: – Не маршируванням на плацу, не ходінням з автоматом. Найважливіше – в цьому чоловічому покликанні, цінності. Його життя для нього нічого не варте, бо він готовий віддати його за свою родину, за своїх друзів, за своїх знайомих – за все, що для нього цінне… В простонародді цінне найбільш життя. А ця категорія людей каже: “Життя ніщо, для мене Україна понад усе! Сім’я понад усе! Батьківщина понад усе!” Життя – дрібне».
Архієрей підкреслює, що саме тому пошана до військовослужбовця завжди буде особливою. Ми їх особливо цінимо, бо це від них залежить: мир або війна, життя або смерть – нас, простих громадян нашої незалежної держави. Залежить від того, як поведуть себе чоловіки, як поведуть себе наші воїни: відступлять, підуть вперед в атаку, злякаються чи з готовністю віддадуть своє життя.
Така готовність – це вибраність, вважає високопреосвященний. Хтось іде служити в дорослому віці, а хтось з маленького хлопчика говорить: «Піду у військовий ліцей». Це поклик душі, таке служіння Богу, Україні і людям, яке називається від слова «службовець». Це чоловіче начало, чоловіча гідність, поклик Божий віддати своє життя за мир, Батьківщину, сім’ю, родину, свою землю.
