З нагоди престольного празника та 10-річчя заснування церкви митрополит Луцький і Волинський Михаїл відвідав парафію Преподобного Іова Почаївського, що на бульв. Івана Газюка, 16 (р-н ДПЗ).
За Божественною Літургією з високопреосвященним молилися, зокрема, декан протоієрей Михайло Онищук, головний військовий капелан єпархії протоієрей Юрій Близнюк, настоятель протоієрей Олександр Вронський.
Владика освятив центр духовно-патріотичного виховання (недільну школу), що на подвір’ї цього Божого дому. Черговою священничою нагородою відзначено о. Олександра, паламарів та інших активних парафіян – благословенними грамотами.
У слові високопреосвященний зазначив, що коли ми з кимось спілкуємось, то таким, відповідно, стає наше життя, бо подібне притягує подібне. «Відійди від зла і благо створиш», – нагадав архіпастир. Ми шукаємо людей, з якими нам добре, бо тоді наша душа живе, цвіте і хоче жити. І дуже важливо шанувати наших святих і святителів. Коли ми знаємо життя святого, то наповнюємося благодатними дарами. Якщо ми щасливі, значить зробили крок до перемоги. Отже, ми переможемо.
Нагадаємо, чин заснування храму владика здійснив тут у лютому 2015 р. 19 червня наступного року Патріарх Філарет заклав капсулу в підмурівок церкви. А перша архієрейська Літургія відбулася в 2018-му.
Преподобний Іов, ігумен Почаївський, чудотворець народився в середині ХVI ст. на Покутті, біля Коломиї. В 10 літ прийшов у Преображенський Угорницький монастир, а на 12-му році життя прийняв чернецтво. З юності преподобний Іов був відомий великою побожністю, строгим подвижницьким життям і рано був визнаний гідним священного сану. На початку ХVII ст. преподобний пішов на Почаївську гору й оселився в печері неподалік давньої Успенської обителі, славної чудотворною іконою Божої Матері. Братія монастиря, полюбивши пустельника, обрала його своїм ігуменом. Помер преподобний Іов у 1651 р., проживши понад вік, після п’ятдесятилітнього керування Почаївською обителлю.
