
Святителя Павла, Патріарха Константинопольського, сповідника (350). Преподобного Луки, економа Києво-Печерського, в Ближнiх печерах (ХІІІ)...
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Божественну Літургію в церкві Святителя Василія Великого цього села Луцького районного деканату.
Керуючий єпархією відвідав парафію з нагоди 25-ліття служіння тут протоієрея Олександра Сеніва. У 30-ту неділю після П’ятдесятниці разом із високопреосвященним молилися: декан Йоано-Богословського округу протоієрей Валерій Владика, настоятель о. Олександр, інше духовенство.
У слові високопреосвященний зазначив: якщо ми живемо, маємо силу, хочемо щось зробити, то треба йти до своєї мети, щоб максимально виконати те, що маємо на серці. Архіпастир нагадав, що в кожної людини своє призначення. Господь благословляє нас якнайкраще виконати те, що Він нам заклав. Але як зрозуміти, чи це моє? Все підкаже совість – наше чисте бачення. Проживши день, потрібно зробити висновок, як ми його прожили і для чого. Треба брати приклад із наших воїнів, які знають, для чого живуть, – для того, щоб перемогти ворога.
Церковними відзнаками та архієрейськими благословенними грамотами нагороджено доброчинців та активних мирян. Так, медаллю «За заслуги» відзначено панотця, а його матінку Мирославу, яка працює директором місцевого будинку культури, – орденом Княгині Ольги.
Божий дім у Боголюбах було засновано в 1802 р. З 1961 по 1989-й він був закритий і використовувався під склад. Люди ходили молитись до сусіднього Забороля. А в 1989 р. троє активних парафіян, поїхавши до Москви, добилися дозволу на відновлення церкви і повернення історичної назви їхньому селу, яке «совєти» в 1964-му змінили на Першотравневе. Будівлю спочатку передали на баланс Гнідавському цукровому заводові, а вже завод – релігійній громаді. Тож у 1990 р. відбулось відкриття цього храму.
Церква має старовинні образи та іконостас, які зберігались у Заборолі. Також є давні богослужбові книги. Мешканці села, котрі виїхали до Канади, в 1994 р. надіслали парафії літературу для відправ, написану довоєнним стандартом сакрального стилю української мови. Книги поступово перекладали на сучасну.
Настоятель громади о. Олександр є художнім керівником народного аматорського театру сільського будинку культури.