Голова Луцького Хрестовоздвиженського братства Андрій Бондарчук відповів на відкритий лист дружини загиблого героя Віктора Чопка Віри Чопко та його матері, надрукований у газеті «Волинь нова». Вони обурилися словами старости храму Московського Патріархату, що їх рідного «не так» поховали: похорон звершили священики Київського Патріархату.
У статті в тій же газеті Андрій Бондарчук зазначив, що треба відчувати грань між добром і злом, між правдою і лицемірством. А «правда» РПЦ і її філії в Україні полягає в її «канонічності», яка була надана їй випадком.
141 рік після проголошення своєї автокефалії Православна Церква Московії (так тоді називалась теперішня Росія) була невизнаною, «неканонічною», в той час як Київська митрополія – частиною Вселенського Константинопольського Патріархату. Проте коли Патріарх Єремія ІІ приїхав до Москви просити допомоги у визволенні Константинополя від мусульман, його тут утримували доти, доки не надав «канонічності» РПЦ. (За це його, до речі, по приїзді зняли з посади). Відтоді Москва почала поглинати Київську митрополію і фактично домоглася її знищення.
Російська Православна Церква настільки часто залучена в політичні баталії, що сьогодні Патріарх Кирил швидше є фігурою політичною, аніж духовною. Так само, як і митрополит Онуфрій, очільник філії московської Церкви в Україні.
Деякі священики УПЦ (МП) читають молитви українською та моляться за мир. Але поняття миру в нас усе-таки різні. Адже у розумінні декого з МП мир настане тоді, коли територія України разом із Церквою підпорядкується Москві. А ми боремося проти цього, розуміючи мир через нашу перемогу.
Тому, схиливши голову перед героями, повинні усвідомити, що в цей час нам потрібна єдність українського суспільства й Українського Православ’я.
