
Преподобномученика Никона, єпископа, і 199-ти учнів його. Преподобного Никона, ігумена Києво-Печерського (1088). Мучеників Філита, Лідії, дружини його, Македона, Феопрепія, Кронида і Амфілохія (117–138)...
У надгробному слові владика зазначив: ми проводжаємо тіло в останню дорогу, але він живий у наших молитвах і пам’яті. «Є люди, які небагато жили, але прожили яскраво, віддаючи своє життя на служіння іншим», – наголосив архієрей. Боєць віддав життя не заради однієї родини, а всіх тих, хто живе на нашій землі, та загинув як захисник. Високопреосвященний звернувся зі словами подяки до сім’ї загиблого: «Ми дякуємо за те, що він віддав своє життя за всіх нас. Це горе не тільки сімейне, а наше спільне волинське».
Віктор Чопко народився у 1982 році в селі Юнівка Локачинського району, де й проживав. Навчався у школі в Затурцях, згодом працював будівельником. Його мобілізували в лютому 2015 року. Служив у складі 14-ї Володимир-Волинської бригади.
За словами рідних, не вистачило декілька годин до указу про демобілізацію. Військовослужбовець загинув 25 березня 2016 року під містом Мар’їнка Донецької області від прямого попадання снаряда. У загиблого залишилися дружина та двоє дітей.
Під час відправи похорону в Затурцях із деканом співслужили настоятель парафії Преподобної Параскеви Сербської протоієрей Василь Кравець та інше духовенство деканату.