На прохання «Волинської служби новин» (vsn.ua) протоієрей Віталій Собко, голова інформаційно-видавничого центру єпархії, відповів на це запитання.
Молитва завжди приносить духовне умиротворення та полегшення. Прохання за померлих спрямовані, звичайно, на те, щоб допомогти їм знайти спокій у потойбічному світі. Якщо воїн живий, але про нього моляться, як за мертвого, це не завдасть йому шкоди.
«За зниклих безвісти ми молимося як за живих (за здоров’я), коли нема достовірних відомостей, що людина вже покинула цей світ. Шкоди не буде, якщо помилково подавати за упокій християнина, який насправді перебуває, наприклад, у полоні, або, навпаки, коли, не знаючи, моляться за здоров’я того, хто загинув», – сказав душпастир.
За його словами, Господь знає обставини і приймає всі молитви, звершені щиро, з добрим наміром, незалежно від того, чи правильно розуміємо ситуацію, за яку молимося.
«В Євангелії від Луки сказано: „Бог же не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі“. Отже, головне – намір молитви, а не її точне формулювання. Разом із тим, важливо просити, щоб Усевишній прояснив ситуацію, аби правда про долю цієї людини стала відомою», – зазначив о. Віталій.
Згідно з християнським ученням, Творець знає правду про кожну людину і приймає молитви, керуючись нею. Тому навіть якщо молитва формально призначена за мертвого, Спаситель бачить справжній стан справ і дає підтримку людині, яка її потребує.
