Преподобного Іларiона Нового, ігумена Пелiкiтського (бл. 754). Преподобного Стефана Чудотворця, сповідника, ігумена Триглiйського (бл. 815). Преподобномученика Євстратiя Печерського, в Ближнiх печерах (1097)...
28 липня – рiвноапостольного великого князя Володимира
Цього дня також відзначаємо День хрещення Київської Русі-України. Як зазначає нам єпархіальний календар, храмові свята матимуть церкви на честь цього святого в Луцьку, Ковелі та с. Тарасове Луцького районного деканату. 20 літ тому (1998 р.) засновано храм Успіння Пресвятої Богородиці в с. Гаразджа цього благочиння.
1026 років тому Господь послав на Київську землю Свого обранця. Ним стала людина, яка відіграла важливу роль в історії Русі. Завдяки їй ми знайшли віру в істинного Бога, стали християнами. «Красне Сонечко», «великий князь», «рівноапостольний», «святий» – усі ці слова спрямовані до однієї особи: святого рівноапостольного і великого князя Володимира. Життя просвітителя збережено в літописі преподобним Нестором і коротко накреслено майже сучасним йому чорноризцем печерським Яковом.
Перший період життя і князювання Володимира пройшов у язичництві. У 980 році Володимир вступив на престол і явив себе не тільки хоробрим воїном, подібно до батька Святослава, але і мудрим правителем, як бабуся, свята Ольга. Бажання пізнати істину вже зайнялося в душі Володимира, який з дитинства пам'ятав її християнські звичаї та поради, і разом із християнами плакав над її могилою. Він почав займатися пошуками тієї віри, яку хотів утвердити для себе і для підданих у своїй державі. Спершу мав намір реформувати язичницьку віру наших предків, та цей «експеримент» зазнав невдачі. Тоді князя, зокрема і з політичних мотивів, зацікавила віра греків – Християнство східного обряду (поділу на Православ’я та Католицтво тоді ще не існувало). Так було прийнято історичне рішення про хрещення Русі. Одначе до пори до часу він із цим рішенням зволікав.
У 988 році Володимир зібрав численне військо і пішов війною на Корсунь (так слов’яни називали грецьку колонію Херсонес, нині в міській межі Севастополя). А там захотів узяти собі за дружину візантійську царівну Анну. Зрозуміло, що християнська принцеса не могла вийти заміж за нехристиянського державця. Та раптом, як описує «Літопис руський , у князя захворіли очі, він осліп. Князь упав духом, але царівна утвердила його у Христовій вірі. Володимир увірував і велів усе приготувати для свого хрещення. Як тільки єпископ поклав руку на його голову і став занурювати в купіль, князь прозрів і прославив Бога.
Згодом, повернувшись на Русь, Володимир наказав киянам хреститись, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місцевість, де були введені в хрест діти Володимира Великого (Хрещатицьке джерело), досі називається Хрещатиком. Велів усюди руйнувати капища, скидати кумирів і ставити нашвидку зрубані церкви, розіслав пресвітерів для хрещення народу. В Києві, на колишньому пагорбі Перуна, щоб винищити пам'ять про язичницького бога, поставив церкву в ім'я свого покровителя – Святого Василя. Хрещення прийняли після Києва жителі Новгорода і Смоленська, Полоцька і Турова, Пскова, Чернігова, Курська, Ростова Великого та інших міст. Але мусимо зазначити: далеко не завжди навернення в істинну віру відбувалося з належною підготовкою, часто силоміць.
Щоправда, просвічення Русі трохи не відразу почалося церковнослов'янською мовою: Візантія направила на Русь не лише грецьке, а й болгарське духовенство і богослужбові книги церковнослов'янською, тобто давньоболгарською, що в той час була ще добре зрозумілою русинам. До кінця X століття на Русі вже були свої священики та диякони, значно зросла кількість грамотних людей різного віку і звань. Київська Русь досягла розквіту, її вплив поширився далеко. Епоха святого Володимира стала ключовим періодом для державного становлення нашої Вітчизни.
Хреститель захворів і несподівано віддав дух Господу в селі Берестове поблизу Києва 15 липня 1015 року. Він правив Руською державою 37 літ, із них 28 – прожив у Хрещенні.
Князь Володимир причислений до лику рівноапостольних, оскільки не тільки сам навернувся до Християнства, але й посприяв, щоб воно стало державною релігією Київської Русі.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген