Протягом майже трьох тижнів, із 14 листопада по 5 грудня, у парафіях Ковельського районного деканату відбулося паломництво до ікони з частинкою мощей преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського.
З благословення митрополита Луцького і Волинського Михаїла образ для прощі передала парафія Великомученика і цілителя Пантелеймона в Люблинці. Більше ніж три роки тому частинку мощей цього угодника благословив для люблинецького храму архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон (Процик), тоді ще єпископ Чернігівський і Ніжинський. Настоятель парафії священик Матвій Олійник замовив написання образа святого.
Духовенство благочиння служило акафіст із помазанням єлеєм, освяченим на мощах цього угодника: у Дубовій, храм Великомученика Юрія Переможця; в Облапах, церква Преподобного Симеона Стовпника; у Зеленій, храм Покрови Пресвятої Богородиці; у Волі Ковельській, церква Архістратига Михаїла; у Білашеві, храм Різдва Пресвятої Богородиці; у Мощеній, церква Різдва Пресвятої Богородиці; у Білині, храм Різдва Пресвятої Богородиці; у Стеблях, парафія Апостола і євангеліста Йоана Богослова; у Поворську, храм Покрови Пресвятої Богородиці; в Уховецьку, церква Святої Трійці; у Колодяжному, храм Святителя Миколая Чудотворця.
Ікона перебувала в кожному селі не один день, панотці возили її до хворих по домівках, помазуючи єлеєм та молячись за здоров’я. Проща відбувалась і в інших парафіях, де ще немає храмів. Усюди реліквію супроводжували священики Матвій Олійник та Володимир Удуд, настоятель парафії Архістратига Михаїла у селі Воля Ковельська. За їх словами, до образа приклалося близько півтори тисячі вірян.
7 грудня, у день особливого вшанування святого Меркурія, в люблинецькій церкві Великомученика і цілителя Пантелеймона відслужено Божественну Літургію, яку очолив ковельський районний декан протоієрей Іван Бонис.
Преподобний Меркурій (у миру Максим Матвієнко) народився у 1870 році в селі Щаснівка сучасного Бобровицького району Чернігівської області. У зрілому віці в Києво-Печерській лаврі Максима зарахували до братії та постригли в ченці з іменем Меркурій – на честь преподобного посника Печерського, що в Дальніх печерах.
Після Жовтневого перевороту 1917 року ієромонах Меркурій став вигнанцем з улюбленої обителі. Він пішов до рідного краю – на Чернігівщину, оселився у селі Бригинці, що недалеко від Щаснівки. Наприкінці 1942 року о. Меркурій став настоятелем місцевої парафії, служачи спочатку в хаті однієї благочестивої жінки. У 1946-му його стараннями збудовано парафіяльний Свято-Троїцький храм, у якому своїми руками зробив престіл (вони збереглися до сьогодні). На початку п’ятдесятих років ієромонаха Чернігівської єпархії Меркурія було возведено в сан ігумена.
Проживши 86 літ, він упокоївся 7 листопада 1956 року та похований на місцевому кладовищі. 7 грудня 2011 року відбулось урочисте прославлення преподобного, рака з його мощами перебуває у Чернігівському кафедральному соборі Великомучениці Катерини.
