
Святителя Андрiя, архієпископа Критського (712–726). Преподобної Марфи, матерi Симеона Дивногорця (551). Мучеників Феодота i Феодотiї (108). Священномученика Феодора, єпископа Киринейського (310)...
У суботу шостого тижня Великого посту Церква згадує воскрешення праведного Лазаря.
Лазар був братом Марфи і Марії, проживав у селищі Віфанія, неподалік Єрусалима. Під час Свого земного життя Господь часто навідував це благочестиве сімейство. Лазаря називав Своїм другом. А коли той помер і чотири дні пролежав у гробі, Господь воскресив його.
Багато юдеїв, почувши цю звістку, прийшли до Віфанії. А побачивши диво на власні очі, стали учнями і послідовниками Христа. За це первосвященники хотіли вбити Праведника.
Після воскрешення Лазар прожив ще тридцять років, став єпископом, поширював Християнство на Кіпрі й там мирно спочив у Бозі.
Ця подія Церквою згадується протягом усього тижня. А богослужіння у Лазареву суботу відрізняються особливою проникністю. Цей день удавнину вважався переважно хрестильним, бо тоді охрещували дітей.
Усі події 12 квітня за єпархіальним календарем – ось тут.