З нагоди Переполовення П’ятдесятниці митрополит Луцький і Волинський очолив Богослужіння на Божій Горі у с. Великі Бережці Кременецького р-ну Тернопільської єпархії.
Тут відбулися хресний хід до підніжжя гори, Божественна Літургія у Свято-Троїцькій церкві, водосвятний молебень, а на завершення прочан частували смачним кулішем. Учасниками богомілля були численні священнослужителі та миряни.
Наш владика прибув сюди на запрошення митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора.
Божа Гора – це особливе місце неподалік Почаєва. За княжих часів, ІХ–Х ст., тут подвизалися монахи, бо саме на цьому місці з’явилася Богородиця і залишила слід від своєї стопи.
Із розповідей відомо, що за часів монголо-татарської навали, Божа Матір зійшла на гору і гірко заплакала над нещастями бідних людей. Чудо побачили місцеві селяни, які ховалися від татар на вершині гори. Вони намагалися наблизитися до Богородиці, щоб поклонитися Їй, але свята вознеслася на небо, а на місці, де Вона торкалася землі, з’явилося чисте джерело з цілющою водою.
На одній з вершин Божої гори видно скелі, у яких є дві печери: одна – природня, але збільшена ченцями, а інша повністю рукотворна. В одній із них знаходиться каплиця на честь Святої Трійці.
На іншій вершині – стоїть церква, а під нею печера, з каменя якої постійно краплями стікає вода. Ці краплі називають «Сльози Божої Матері».
У 1600 році Божа гора належала до володінь Анни Гойської, а після її упокоєння перейшла до поміщиків Бережецьких. Саме у той час розвитком і відновленням навколишніх монастирів займався новий намісник Почаївської лаври (1602 р.) ігумен Іов Желізо. Стараннями його відновлено печерні монастирі у навколишній місцевості, у т.ч. і на Божій горі. Отець Іов і сам неодноразово приходив з Почаєва, щоб помолитися на цьому святому місці.
Оповідають, що у 30-х роках ХІХ ст. на її вершині стояла каплиця, якої 1865 року вже не стало. Відновили церкву Святої Трійці наприкінці 90-х. Проте 1960 р. її спалили комуністи, а через рік – знищили й інші духовні святині.
Відродили святині після того, як Україна стала незалежною. Зокрема, облаштували монастир, джерело, печери, а також місце, де за переказами з’явилася Богородиця. А нещодавно збудували і дерев’яну церкву. Прочани йдуть до Божої гори постійно, але найбільше їх збирається у середу 4-ї седмиці після П'ятдесятниці, на свято Переполовення. Саме тоді служать особливо урочисті відправи.
