З нагоди престольного празника митрополит Луцький і Волинський Михаїл відвідав парафію Преподобного Іова Почаївського в Луцьку (бульв. Івана Газюка, 16, р-н ДПЗ).
Владика очолив освячення нового іконостаса та Божественну Літургію. Із високопреосвященним молилися: головний військовий капелан єпархії протоієрей Юрій Близнюк, настоятель храму протоієрей Олександр Вронський та інше духовенство.
Виголошуючи слово, високопреосвященний зазначив, що угодник Божий преподобний Іов відстоював православну віру в нас на Волині та боровся з владою, яка принижувала православ’я. Його праведне життя було наповнене боротьбою з любов'ю, а не з ненавистю, захистити свій край від поневірянь чужинців. Ця історія повторюється, і тому сьогодні актуальне пошанування святого, бо поневіряються віра та засади християнства. Прославляючи преподобного, дякуємо Богові, що ми живі, здорові, маємо перспективу, мирне небо над своєю головою, хоч інколи щось там літає. Владика побажав спокійного мирного життя на своїй землі, яке базується насамперед на любові Божій, любові між собою і любові до самого себе.
Благословенними грамотами нагороджено доброчинців та активних мирян.
Після Богослужіння архієрей оглянув приміщення духовного центру, що на подвір’ї Божого дому.
Нагадаємо, чин заснування храму владика Михаїл здійснив у лютому 2015 р. 19 червня наступного Патріарх Філарет заклав капсулу в підмурівок церкви. А перша архієрейська Літургія відбулася в 2018-му.
Преподобний Іов, ігумен Почаївський, чудотворець народився в середині ХVI ст. на Покутті, біля Коломиї. В 10 літ прийшов у Преображенський Угорницький монастир, а на 12-му році життя прийняв чернецтво. З юності преподобний Іов був відомий великою побожністю, строгим подвижницьким життям і рано був визнаний гідним священного сану. На початку ХVII ст. преподобний пішов на Почаївську гору й оселився в печері неподалік давньої Успенської обителі, славної чудотворною іконою Божої Матері. Братія монастиря, полюбивши пустельника, обрала його своїм ігуменом. Помер преподобний Іов у 1651 р., проживши понад вік, після п’ятдесятилітнього керування Почаївською обителлю.
