
Святителя Кирила, архієпископа Єрусалимського (386). Мучеників Трофима і Євкарпія (бл. 300). Преподобного Анина, ченця...
Камінь із написом «Парафіяльне кладовище» встановлено за почином краєзнавця, мешканця села Олексія Кирилюка. Будівельні роботи велися під керівництвом душпастиря.
Як розповів історик, у Прилуцькому (раніше Ківерці) було три цвинтарі, найстаріший – при в’їзді в село. Там, біля храму, знайшли спочинок священники, у т. ч. Іван Сакович, перший православний панотець у селі, поміщики, багато інших відомих людей. Коли в 1890 р. розпочалося будівництво залізниці Ківерці–Луцьк, що мала проходити через старі могилки, їх закрили. Це стало причиною вшанування старовинного цвинтаря, яким зацікавились і в сусідніх селах як унікальною пам’яткою.
Того дня о. Василь освятив і дерев’яний хрест, установлений на новому кладовищі. Так підтримано давню традицію – ставити символ нашої віри дорогою до гробків.
Минувшину села, зокрема, найдавнішого цвинтаря, описано в книзі Олексія Кирилюка «Літопис храмів Святого Івана Хрестителя села Прилуцьке. 1597–2021 рр.». Протягом 500 літ тут було п’ять-шість церков на честь цього угодника. У книзі описано історію трьох із них.