
Згадування чуда великомучениці Єфимiї Всехвальної, що через нього Православ’я утвердилось (451). Рiвноапостольної Ольги, великої княгині Київської, у Хрещеннi Олени (969). Мученика Кіндея, пресвітера (III–IV)...
22 травня 1919 р. підрозділ Українських січових стрільців чисельністю до 50 осіб увійшов у місто. За ними прийшло польське військо. Українці, не маючи набоїв, здалися в полон. Проте поляки, всупереч правилам ведення війни, розстріляли військовополонених на майдані поблизу собору Святої Трійці.
Настоятель цього храму священик Микола Качмар відслужив панахиду на місці розстрілу січових стрільців перед пам’ятним знаком та на міському кладовищі – на братській могилі, де вони поховані.
Також молитовно згадали про двох священнослужителів, які свого часу піклувались, аби пам’ять про цю подію не згасла. Один, протоієрей Іоан Нікольський, який починав будівництво Свято-Троїцького собору, відспівав загиблих та опікувався їх могилою. Інший, священик Пилип Романюк (УАПЦ) – встановив на могилі пам’ятний знак та доглядав за нею. На їхніх могилах теж відслужили панахиду.