
Мучеників у Мелитинi: Ієрона, Ісихiя, Никандра, Афанасiя, Маманта, Варахiя, Калиника, Феогена, Никона, Лонгина, Феодора, Валерiя, Ксанфiя, Феодула, Калимаха, Євгенiя, Феодоха, Острихiя, Єпифанiя, Максимiана, Дукитiя, Клавдіана, Феофила, Гiгантiя..
Уперше в Українській Церкві й вітчизняній літературі написано акафіст (інакше – несідален) римованими віршами, що відповідає візантійським першовзірцям. Але це, разом з тим, сучасний твір, працюючи над яким, автор опрацював малодоступні джерела та відобразив і сучасні дива після молитви біля цієї старовинної реліквії. Перед журналістами виступив один із персонажів акафіста – луцький газетяр і літератор Віктор Вербич. Кілька років перед тим він, захворівши на складне запалення легень, одержав зцілення після молитви до Діви Марії перед Холмською іконою.
Віктор Гребенюк (під псевдонімом Брат Віктор) створив акафіст на замовлення управління Волинської єпархії, побачив світ цей твір у луцькому видавництві «Терен» (виготовила тираж обласна друкарня).
Першу відправу цього несідальна очолив 24 листопада 2005 р. в монастирі Святителя Миколая Чудотворця у Жидичині, де образ подовгу перебував у давні віки, намісник обителі Марк Левків (тепер архієпископ Кропивницький і Голованівський), а вперше біля оригіналу святині в Музеї волинської ікони – редактор-консультант твору протоієрей Віталій Собко 21 вересня 2006-го. Тоді до цього музею в Луцьку, де вона постійно зберігається, проходила щорічна проща.
2017 року видавництво «Ініціал» випустило цей акафіст уже як двомовну книжку: переклад на англійську здійснила кандидат філологічних наук, доцент Наталія Добжанська-Найт, яка працювала на факультеті романо-германської філології Волинського національного університету (вона, як і Віктор Гребенюк, – член Спілки християнських письменників України). Ймовірно, доти віршованих акафістів по-англійськи теж не існувало. Першу відправу цього несідальна англійською мовою перед Холмською іконою у згаданому музеї провів невдовзі протоієрей Євген Маласпіна для студентів-англіцистів ВНУ ім. Лесі Українки.
У східній християнській традиції поширена особлива форма богослужінь – акафісти. У візантійських першовзірцях це своєрідні релігійні римовані гімни. Велику частину акафістів становлять молитвослів’я перед найшанованішими чудотворними іконами. Проте в Русі-Україні всі вони були – внаслідок надзвичайної складності жанру – неримованими чи навіть прозовими. Як мовив митрополит Іларіон Огієнко, «їх є дуже багато, але мало з них написані справді поетично і богословськи чисто».
Чудотворна Холмська ікона Богородиці з Дитятком – одна з чотирьох найбільших святинь Давньої Русі (єдина з них, що перебуває нині в Україні). День особливого шанування цього образа тепер припадає на 8 вересня (Різдво Богородиці, або Друга Пречиста).
Оскільки паперові тиражі «Акафіста Пресвятій Богородиці, у чудотворній Холмській іконі прославленій», вичерпалися, пропонуємо електронну версію другого, двомовного видання (виправленого і доповненого). Одержати її можна, звернувшись в Інформаційно-видавничий центр єпархії за номером тел. +380332722182.