Ушановуючи апостолів Петра і Павла, ми називаємо їх святими первоверховними. Проте це не є означення влади чи «сидіння вище всіх», зазначив у проповіді митрополит Луцький і Волинський Михаїл на завершення Літургії в домовому храмі Великомучениці Катерини жіночого монастиря Святителя Василія Великого.
Назви великий чи первоверховний означають, як людина прожила життя. Часто ми чуємо вислів «свята людина», котрий означає, що божественна благодать, яку людина збирала, її обожила і надихнула до ревного подальшого служіння. І саме це служіння визначається нашими словами як «святий», «рівноапостольний», «первоверховний», «преподобний» та інші.
Апостол Павло казав: «Хто єпископства бажає, той доброї справи бажає». Згадуючи слова Ісуса Христа «Я не прийшов у цей світ для того, щоб служили Мені, а щоб Самому служити», можна перефразувати цей вислів так: якщо ти маєш сили, щоб зайняти якусь вищу посаду, аби служити людям і Богові, то ти доброї справи бажаєш. Отже, Господь дає змогу, аби ти збільшив Його благодать та зробив більше.
На завершення проповіді владика Михаїл побажав примножувати ті таланти, які нам дав Бог, та бути такими глибоковіруючими, як апостол Петро, а в трудах такими невтомними, як апостол Павло.
