Страсний тиждень
Дев’яти мучеників кизицьких: Феогнида, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасiя i Филимона (286–299). Преподобного Амфілохія Почаївського (1971)...
У день апостола і євангеліста Йоана Богослова митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Божественну Літургію на рештках однойменного храму, що в замку Любарта обласного центру, з нагоди престольного празника.
У проповіді архієрей нагадав про значення любові, якої навчав улюблений учень Спасителя. Саме в Євангелії від Йоана знаходимо визначення справжньої любові, яку являє Господь. Тож високопреосвященний закликав любити свою сім’ю, близьких, Батьківщину. Бо під натиском сучасних тенденцій це поняття, на жаль, багато хто зводить до чогось спрощеного чи матеріального. Тим часом кожен насамперед для себе повинен відповісти, що для нього є любов, вважає владика.
Із керуючим єпархією молилися, зокрема, декан монастирів архімандрит Константин (Марченко), намісник Хрестовоздвиженської обителі ієромонах Никодим (Смілий), начальник відділу охорони культурної спадщини управління культури міськради Петро Троневич, дирекція луцького державного історико-культурного заповідника.
Нагадаємо, у травні цього року владика Михаїл, відправивши на цих руїнах чин відновлення церкви, дав благословіння опікуватися Божим домом ченцям відродженого монастиря Воздвиження хреста Господнього. Тож тут започатковано регулярні Богослужіння.
Церкву Йоана Богослова збудували в 1170-х роках, за князювання Ярослава Ізяславича. У ХІІІ ст. в документах святиня вже згадується як собор.
Після підписання Берестейської унії, храм стає уніатським, адже тодішній луцько-острозький єпископ Кирило (Терлецький) був прихильником унії.
У 1775 р. єпископ Сильвестр (Рудницький) зініціював відбудову славного собору. Стіни княжого храму розібрали до рівня землі, але раптова смерть владики зупинила роботу. Божий дім не відновили. Збереглася лише та частина, яка до того часу пішла під землю і яку розкопали археологи у 80-х роках ХХ ст.