Перенесення мощей святителя i чудотворця Миколая з м. Мир Лiкiйських в м. Бар (1087). Пророка Ісайї (VIII ст. до Р. Хр.). Мученика Христофора (бл. 250). Преподобного Шіо Мгвимського (VI, Груз.). Преподобного Йосифа Оптинського (1911)...
Чи є конфлікт духовності між молоддю і старшим поколінням?
Протоієрей Михайло Бучак, головний військовий капелан єпархії і настоятель парафії в с. Княгининок Луцького районного деканату, розповів про це у черговому випуску телепередачі «Духовна абетка».Душпастир вважає, що в церкві конфлікт може бути лише в розрізі духовності. Адже храм – це місце боротьби Бога і диявола за людські душі. Тому питання віку використовується для цієї боротьби.
Він пояснює, що, говорячи про молодь, нібито вона «не така», як були «ми», називаючи її цинічною, меркантильною, варто, насамперед, відповісти на питання: а чиї вони, ці діти?
У більшості відповідальність лягає не на дитину, а на батьків. Що дорослі передали, такий відбиток і маємо. «І якщо я кажу, що моя дитина погано поводиться, треба чесно відповісти самому собі: це ж моє відображення. Тому починай із себе, а тоді тільки переходь на питання дитини. Тому що іншого варіанту немає», – каже священник.
Отець Михайло Бучак нагадує, що в лавах ЗСУ багато саме молоді, тих, кого вважали винятково споживачами розваг, а сьогодні вони віддають за нас своє життя. Причому більшість із них воюють щиро і свідомо.
Душпастир відверто зізнається, що не хотів би бути сьогодні у віці, наприклад, 18–20 років: «Якщо взяти світ від створення Адама і Єви, то в Раю було лише одне дерево пізнання добра та зла і його зачіпати не можна було. Через кожне наступне покоління кількість випробувань і спокус для молоді виросла у сотні разів. Молодь сьогодні не гірша, ніж ми. Просто вона має значно більше випробувань, аніж мали ми. І це випробування не в тому, що нічого їсти, пити, у що вдягнутися, а в іншому – інформаційний простір накладає багато психологічних, морально-етичних проблем. І якби я народився у недавні роки, то, мабуть, був би чи не найгіршим представником сучасної молоді… Молодим людям зараз непросто, і тому не звинувачую їх, а намагаюся зрозуміти».
Він наводить приклад, що часто колишні двієчники і трієчники за радянських часів – сьогодні успішні бізнесмени. А все тому, що своєю поведінкою вже тоді виходили за межі системи. Вони списували, хитрували, викручувалися. А відмінники знали, що їм гарантовано державою місце роботи. Тобто за них усе розплановано. Тому стикаємося з тим, що через радянське виховання старше покоління не може передати молоді істину духовності, милосердя, терпіння, а на ті запитання, які дає нам молодь, ми не готові відповісти: чому приходимо до церкви, у чому сутність життя?.. Тобто молода людина старається докопатися до істини, а коли їй дають сурогат, вона каже: «Не хочу».
Часто старші ходять до церкви, а потім кажуть: «Ми їздили до ворожки». Тобто вони ставляться до відвідування церкви як до ритуалу, що здійснює і ворожка. А яка різниця тоді? Не маючи внутрішнього змісту, такі дії нівелюють церкву. Для старшого покоління важливо, яка ікона «найсильніша», і в цьому теж трагедія. Бо найбільш цінне, що у нас є, – це Христос, і найбільш цінне, що Він нам передав, – Святе Причастя Тіла і Крові Христа.
Найцінніше – вміння любити і відчувати любов. Якщо цього немає – оце трагедія сучасних поколінь. Віра – це така «енергія», яку не передати розумом, а тільки серцем. От якби це було в молодших і старших людей, тоді б вони наближалися один до одного. Як, наприклад, апостоли Петро й Андрій, які ловили рибу і Христос сказав їм: Ідіть за Мною. І вони, неграмотні люди, повірили Йому, відчули Його серцем і пішли за Господом… Проблема молоді ще й у нестачі позитивного прикладу.
Молодим людям дали багато можливостей, але вони не виправдовують їх. І так стається, що Господь посилає нам випробування. Хоча і в тяжких обставинах – у час війни, але та ж молодь сьогодні волонтерить, воює, молиться. Вона змінюється, бо змінюються обставини і людина показує часто свої кращі якості. Кожен має здатність змінюватися. Це непростий процес, але з Божою поміччю…
Також панотець звертає увагу на поведінку батьків у спілкуванні з власними дітьми: «Батьки мають відчувати дітей, а вони – батьків. Навіть я свого часу думав щодо власних дітей, що маю верховенство над ними. Але, виявилося, не маю права. І цей приклад мені показав Христос. Єдине моє право, як свого часу зробив Він, – віддати за них своє життя. Ми вказуємо дітям і сваримо їх. А Христос, натомість, приніс любов. Усе треба робити і говорити з любов`ю».
Система заборон не діє. Чому? Тому що репресивні методи Бог не використовує. Він не робить нас роботами, та й ми самі цього не хочемо. Краще, щоб наші діти діяли «з-під палки» чи в світлі любові, щоб робили щось, бо люблять нас чи бояться? Ось на ці питання потрібно щиро відповісти самим собі, радить священник.
Він з досвіду знає: аби навчити молодь – треба змінитися самим. Бо не люблячи їх такими, як вони є, ненавидячи їх такими, як вони є, ми не досягнемо змін. Сатана тільки потирає руки, коли ми сваримося.
Діти мають менше шансів усвідомлювати проблеми, ніж дорослі. Адже той життєвий досвід, який є у старших, зобов`язує зрозуміти молодших. Бо вони не зробили тих помилок, що зробили їхні батьки. Хоча, мабуть, часто дорослим і хочеться скористатися «правом вето». Але це нічого не змінить, переконує душпастир. Він радить у спілкуванні з дітьми навчитися мовчати, дати їм випустити емоції, сказати все, що вони хочуть. Краще у той час помолитися і це буде справжній урок, аніж підвищення голосу.
Святі отці говорили: є той час, коли дитині треба говорити про Бога, а є той час, коли дитині вже пізно говорити про Бога. Уже Богові треба говорити про свою дитину. Йдеться про виховання самого себе у спілкуванні з молоддю, здобуття власного уроку і досвіду. Вони – діти, ще «сирі», з них можна щось ліпити. Треба наближатися до того терпіння, яке мав Господь: любити їх такими, як вони є, проявляти милосердя і прощення у ставленні до них. І це більша насолода, аніж добитися зовнішнього виконання того, що від них вимагається.
«Я сам вчуся любити парафіян, своїх дітей, дружину, молодь, дітей, які шумлять у церкві…», – поділився отець Михайло Бучак і підсумував: храм – це місце вільної поведінки з Богом, якщо ця поведінка щира.
Програма «Духовна абетка» – спільний проєкт «12 каналу» та єпархіальної телестудії «Собор». Ведуча Марія Вавринюк. Цей, а також усі інші випуски можна подивитися тут.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген