Йому назавжди 27: попрощалися з солдатом Андрієм Гурним
Чин похорону в кафедральному соборі Святої Трійці очолив віцеканцлер єпархії протоієрей Олександр Безкоровайний.
У скорботному слові душпастир зазначив, що найбільшою радістю для батьків є діти. Цей захисник віддав своє життя за те, щоби ми тут, у храмі, могли молитися і просити Господа перемоги, а також сил і здоров'я тим бійцям, які нині на фронті. Воїна Андрія ніщо не зупинило йти і захищати свою родину та Вітчизну.
Андрій Володимирович Гурний, 1995 року народження, лучанин, був призваний 22 жовтня на військову службу за мобілізацією до складу військової частини на посаду оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 3-ї аеромобільної роти 1-го аеромобільного батальйону.
Загинув 1 грудня поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області. Як розповіла волонтерка Вікторія, Андрій сам виявив бажання служити. Свідомо відмовився від евакуації з поля бою, бо побіг забирати побратимів, які були поранені, і не сів у машину. До служби у війську займався торгівлею на Північному ринку. Хлопець був неодружений. У нього залишилися батьки і троє сестер.
Похоронили героя на Алеї почесних поховань міського кладовища поблизу с. Гаразджа.
