
Священномученика Власія, єпископа Севастійського (бл. 316). Благовірного князя Всеволода, у хрещенні Гавриїла (1138). Праведної Феодори, цариці Грецької, що відновила шанування святих ікон (бл. 867)...
Богослужіння відбулося в кафедральному соборі Святої Трійці на прохання обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану та з благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла.
У слові душпастир зазначив, що з часом рани загоюються, звичайно, проте шрами від них залишаються. Тож хоча війна в Афганістані й закінчилася, ми все одно пам’ятаємо тих, хто залишив там своє життя, і молимося за упокоєння їхніх душ.
Також о. Олександр звернув увагу, що сьогодні вже нема серед нас не лише тих, хто брав участь у цій війні, а й багатьох їхніх близьких та рідних, які могли б звершити поминання. Тому цей обов’язок щороку виконують побратими загиблих бійців.
27 грудня 1979 р. керівництво СРСР ввело свої війська, у складі яких були й українці, на територію Афганістану, цим розпочавши десятилітню війну.