Вийшов друком 8-й «Волинський благовісник», щорічник Волинської православної богословської академії. Його представили на підсумковій за 2020 р. вченій раді. Крім суто професійних матеріалів, це число містить і статті, доступні для загалу.
Ось публікація «Богословське осмислення причин виникнення та шляхів подолання депресії як хвороби ХХІ століття» Миколи Кухарука й ієромонаха Іларіона (Зборовського). «Коли сучасні люди поринають у віртуальний світ та залишають живе спілкування осторонь, це негативно впливає на їхній психологічний стан… У нинішній час ми можемо спостерігати більше випадків депресії. Це пов’язано також з пандемією коронавірусу […] Усі прикуті до статистики захворювання, і кожен побоюється за себе... Існує також безліч інших негативних факторів, з якими стикається людина сьогодні. На жаль, негативні події кожен з нас сприймає по-різному: одні не беруть близько до серця та пропускають мимо уваги, а інші, навпаки, сприймають близько, що й відображається на їхньому здоров’ї. Людина повинна навчитися розуміти, що все посилається Богом, і переносити різні події із силою Божою», – пишуть автори.
Кандидат історичних наук Ольга Зубко вмістила статтю «Між храмом та євгенікою: українська еміграція в міжвоєнній ЧСР. Питання безсмертя (1921–1939)». Нині все більшої популярності набуває теорія штучного розуму як нового етапу еволюції. Хоча вислів «штучний розум» усе ще метафора, а не дійсність, успіхи науки вражають. Це вже й не фантастика, і не раз описаний фантастами «бунт машин» – цілком імовірний. «По-перше, більшість світових фахівців підтримують думку про те, що штучний інтелект може набути рис особистості. По-друге, ті ж фахівці впевнені, що контролювати штучний інтелект людство не зможе».
Це нове богоборство мало попередницю – євгеніку, після краху нацизму заборонену в усьому світі. У нашій міжвоєнній діаспорі ідеї євгеніки теж були популярні, насамперед стараннями ідеолога українського націоналізму Донцова. Однак медики-емігранти в Чехословацькій Республіці майже всі дотримувалися християнської ідеології. «Зрозуміло, що позиція Православної Церкви відносно біологічного удосконалення людства була чіткою та безкомпромісною. Євгеніка, як “позитивна”, так і “негативна” – чергове богоборче бунтарство. […] Українська еміграція в міжвоєнній ЧСР, роздвоюючись між храмом та євгенікою в питаннях людського душевного щастя та людського фізичного безсмертя, прагла по-своєму примирити ці два непримиримі антагоністи», – пише дослідниця.
Є у «Волинському благовіснику» немало й інших цікавих матеріалів. Їх можна читати на цьому сайті, писати електронною поштою до авторів.
