Храмове свято, як зазначає єпархіальний календар, відзначатимуть церкви в Луцьку, селищі Ратно, в селах Копачівка Рожищанського та Грем’яче Ківерецького деканатів. 5 років тому (у 2012-му) відбулося освячення церкви Успіння Пресвятої Богородиці в селі Красноволя Ковельського районного благочиння.Ілля є одним із найбільших пророків Старого Завіту. Його фольклорний образ часто згадується в численних народних звичаях та прикметах, які навіть забороняють купатися у водоймах після дня його пам’яті. Звісно ж, то звичайні забобони. Але що ми знаємо про нього справжнього? І що таке взагалі – бути пророком?
Ілля поклав життя на боротьбу з ідолопоклонством власного народу. Тому дуже символічно, що перший християнський храм тоді ще язичницького Києва був саме Іллінським. Народився він у містечку Фесвія Галаадська за 900 років до Різдва Христового. Ім’я, яке носив пророк, буквально означає «мій Бог – Ягве», або «міць Божа», що й визначило все його життя. Батько Іллі спостерігав видіння, під час якого благообразні мужі розмовляли з немовлям, сповивали його вогнем і годували полум’ям. З малих літ Ілля присвятив себе Богові, поселився в пустелі, жив у молитві та суворому пості.
Покликаний до служіння при цареві Ахаві, пророк став ревним захисником віри в Єдиного Бога. У той час ізраїльський народ забув про віру своїх праотців у Всевишнього і поклонявся ідолам. Головною натхненницею ідолопоклонства була цариця Єзавель. Спостерігаючи духовну загибель свого народу, Ілля переконував царя навернутися, пророкував нещастя для людей, якщо вони не схаменуться. Коли цар не послухався слів пророка, настала трирічна посуха, яка спричинила голод у країні.
Переховуючись від репресій цариці, яка мріяла знищити Іллю, він, за повелінням Божим, попрямував туди, де вона найменше очікувала його знайти, – на її батьківщину, у Сарепту Сидонську, до бідної вдовиці. Останнє збіжжя й олію жінка використала, щоб нагодувати Іллю, після чого його молитвами Господь учинив диво: збіжжя й олія ніколи більше не закінчувалися в її домі. А коли помер від хвороби її син, Господь знову почув голос свого пророка, бо за його молитвами повернув життя юнакові.
А далі Бог звелів Іллі прямувати до царя Ахава та нарешті переконати його. Зустрівшись у духовному двобої з жерцями-ідолопоклонниками, пророк запропонував зробити два жертовники – один Ваалові, а другий – Істинному Богові. Спершу жерці молилися своєму ідолу про дарування вогню, але все було марно. Потім розпочав Ілля: він поклав на свій жертовник дрова, полив їх водою та почав молитися Богові. І раптом з неба впав огонь і попалив не тільки дрова й жертву, але навіть воду та камені жертовника. Народ, побачивши це диво, прославив Істинного Бога і знов увірував у Нього. А за молитвами святого пророка Іллі Господь відчинив небо і на спраглу землю знову впав дощ.
Ілля займає особливе місце в православній традиції: він є співрозмовником Господа Ісуса Христа, адже спілкувався з Ним на горі Фавор під час Його преображення – разом із пророком Мойсеєм. І це – невипадково, адже за земного життя Ілля, як і Мойсей, був удостоєний прямого спілкування з Богом. За переданням, саме з’явлення пророка Іллі стане ознакою близького кінця світу та Другого пришестя Христового: Ілля мусить вийти перед цим на проповідь та прийняти тілесну смерть від слуг антихриста.
Пророк дуже шанується в народі, бо вважається розпорядником дощу й посухи. А ще він – покровитель десантників, бо саме 2 серпня відзначають свій день воїни аеромобільних військ, які обрали пророка Іллю, воїна духу, своїм небесним заступником.
Нам варто наслідувати в Іллі дивовижну силу його віри та справжню полум’яну ревність, за яку цього пророка було взято на небо живим на вогняній колісниці.
