З нагоди свята у храмах єпархії відбудуться Богослужіння. Як повідомляє єпархіальний календар, престольний празник відзначатимуть громади в Ковелі, Голобах Ковельського районного деканату, Мар’янівці, селах Жабче Горохівського, Коршовець Луцького районного, Проходи Любешівського, Сокиричі, Хопнів Ківерецького, Домашів Цуманського (Ківерецький р-н) та Берегове Рожищанського благочиння.Петро –старший брат апостола Андрія Первозваного, мав жінку і двох дітей, звався Симон. Він був рибалкою, простою, малограмотною людиною, бідним і богобоязливим. Спаситель не відразу покликав його на апостольське служіння. Господь був у нього в домі та зцілив його тещу. А коли той укріпився у вірі, то назвав його Петром (по-грецьки означає «камінь»), брав його з собою і на гору Фавор, коли преобразився, і коли воскресив дочку Іаіра, і на молитву в Гефсиманському саду. Він одним з перших дізнався про воскресіння Спасителя та пройшов із проповіддю від Святої Землі до Рима. Тричі відцурався Христа, але слізно в цьому розкаявся. Проповідь цього посланника Божого була настільки сильною, що хрестилися тисячі людей.
У Римі за наказом імператора Нерона в 67 році його розп’яли. Вважаючи, що недостойний померти, як Христос, Петро попросив, щоби його розп’яли головою вниз.
Відомо два соборних послання апостола Петра. З його слів, за переданням, євангеліст Марк написав своє Євангеліє.
Святий же Павло, навпаки, був знатною, освіченою людиною. До апостольського служіння називався Савлом, належав до юдейської течії фарисеїв. Він не тільки не належав до перших учеників Ісуса, а й став їхнім гонителем. Проте в 34 році, коли йшов у Дамаск, божественне світло осліпило його і він почув голос: «Савле, Савле, чому ти гониш Мене?». Після цього сталась докорінна переміна в його житті. У Дамаску жив один із 70-ти апостолів Ананія, який охрестив Савла і дав йому ім’я Павло (латинською «малий»). І з того часу він почав проповідувати про Сина Божого.
Апостол Павло написав 14 послань до різних народів. Оскільки він мав римське громадянство, то був «удостоєний» благороднішої смерті, ніж інші християни, – усікнення мечем.
Ушановувати апостолів Петра і Павла почали відразу після їхніх страт. За деякими свідченнями, вони загинули в один день, а за іншими – кончина Павла сталась через рік після смерті Петра.
Служіння Петра символізує просту, щиру, «некнижну» віру, а служіння Петра – віру вченого, інтелектуала.
