7 липня – Різдво чесного славного пророка, предтечі та хрестителя Господнього Йоана

З нагоди свята у храмах єпархії відбудуться Богослужіння. Як повідомляє єпархіальний календар, престольний празник цього дня мають громади Різдва Йоана Хрестителя в Луцьку, Ковелі, Цумані, селах Лище Луцького районного благочиння, Бахів Ковельського районного, Нові Червища Камінь-Каширського.

Про народження Йоана Хрестителя відомо лише з Євангелія від Луки. З нього знаємо, що цей пророк був сином священика Захарії з роду Авії та праведної Єлизавети з роду Аарона, родички Діви Марії. Вони були вже старі й не мали потомства. Під час черги Захарії в Єрусалимському храмі йому за жеребом випало кадити у вівтарі. Архангел же Гавриїл був посланий Богом сповістити йому про майбутнє народження сина. Небожитель став поруч кадильного жертовника і сказав: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан» (Лк. 1:13). Захарія не повірив ангелові й за це був покараний німотою, аж доки це здійснилось.

Євангеліст паралельно оповідає і про благовіщення Пресвятої Богородиці. Вона дізналася з уст ангела про вагітність Єлизавети і пустилася у дорогу, щоби відвідати родичку. Місце проживання Захарії та Єлизавети достеменно не відоме, знаємо лише, що Марія «поспіхом пішла у передгір’я, в місто Іудине» (Лк. 1:39). Далі сталося таке: «Коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета, і вигукнула гучним голосом і сказала: Благословенна Ти в жонах, і благословенний плід утроби Твоєї! І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?» (Лк. 1:41–43).

Марія перебувала у Єлизавети три місяці, тобто аж до народження Йоана Хрестителя. І от у благочестивого подружжя нарешті народжується син, якого вони випрошували у молитвах.

На восьмий день, як приписував закон, треба було обрізати новонародженого та дати йому ім'я. Щодо імені вийшла суперечка. Як правило, давали ім'я діда, щоби продовжити родову ознаку. Однак, зважаючи на похилий вік батька, хотіли назвати новонародженого його ім'ям — Захарія. Єлизавета не погоджувалась, бажала назвати Йоан, і знала чому. Німий Захарія попросив воскову табличку, що використовували тоді замість паперу, й «написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі. І відразу відкрились уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога» (Лк. 1:63–64).

Про подальше життя Йоана Хрестителя приблизно до тридцяти літ нічого достеменно не відомо. Євангеліст Лука, пропустивши його дитячі та юнацькі роки, лише сказав: «Дитя ж зростало і міцніло духом, і було в пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві» (Лк. 1:80).