У нашій єпархії храмові свята відзначають громади Великомученика Юрія Переможця в Луцьку, селах Жабка Ківерецького деканату, Новоукраїнка Маневицького, Сенкевичівка Горохівського та Дубове Ковельського районного благочиння. Про це повідомляє єпархіальний календар.
Житіє цього святого сповнено легендарних рис. На іконах він зображається на білому коні, списом уражає змія. Це грунтується на такому переданні. Недалеко від міста Бейрут в озері жив змій (дракон), який пожирав людей тієї місцевості. Жителі для вгамування люті змія почали за жеребом віддавати йому на поживу юнака чи юнку. Одного разу жереб випав на дочку правителя. Її відвели до берега і прив'язали. Коли ж чудовисько стало наближатися до неї, раптом з'явився на білому коні світлий молодик, який списом пронизав монстра і врятував дівчину. Це був святий великомученик Георгій. Таким чудесним явищем він припинив нищення людей і навернув до Христа мешканців того краю.
Оскільки оповідь, як бачимо, має суто легендарну форму, науковці довго сумнівалися, що святий Георгій – історична особа. Та врешті дослідники дійшли думки, що за фольклорною оболонкою приховуються деякі реальні події, своєрідно інтерпретовані народною побожністю, а змій – це алегорія поганства. Ось що ж було насправді.
Великомученик Георгій, син багатих і благочестивих батьків, народився у Бейруті. Вступивши на військову службу, він виділявся розумом, хоробрістю, фізичною силою, поставою та красою. Досягнувши незабаром звання тисяцького, став улюбленцем імператора Діоклетіана, який був талановитим правителем, але фанатичним прихильником римської многобожної віри. Поставивши собі за мету зміцнити в країні язичництво, що здавало позиції, увійшов в історію як один із найжорстокіших гонителів християн.
Почувши одного разу на суді нелюдський вирок про їх винищування, Георгій запалав співчуттям до них. Передбачаючи, що його, сповідника Христа, теж очікують страждання, він роздав своє майно бідним, відпустив на волю рабів, прийшов до Діоклетіана й, зізнавшися, що християнин, викрив його в жорстокості та несправедливості. Після марних умовлянь відректися від Христа імператор наказав віддати святого на різні муки. Георгій був кинутий до в'язниці, на ноги йому забили колодки, а на груди поклали важкий камінь. Але угодник мужньо переносив страждання і прославляв Господа. Тоді мучителі били мученика воловими жилами, кидали в негашене вапно, примушували бігти в чоботях із гострими цвяхами всередині. Святий усе терпляче переносив. Зрештою імператор наказав відрубати йому голову. Так страстотерпець відійшов до Христа. Це було в місті Нікомидія 303 року і справило велике враження на жителів тієї місцевості, сприяло їхньому наверненню в Християнство.
Великомученика Георгія за мужність і духовну перемогу над мучителями-язичниками, які не змогли змусити його відмовитися від істинної віри, називають ще Побідоносцем, Переможцем. Мощі святого Георгія поклали в палестинському місті Ліда, у храмі, що носить його ім'я, голова ж його зберігалася в Римі, теж у храмі, присвяченому йому.
День великомученика Георгія називають «Юр’їв день». Ще з часів Давньої Русі Георгій прославляється як один із найбільш шанованих святих в Україні. Його вважають покровителем воїнства, хліборобства і скотарства у всіх християнських народів.
