Воскрешення праведного Лазаря. Апостола і священномученика Симеона, родича Господнього (107). Преподобного Стефана, ігумена Печерського, єпископа Володимиро-Волинського (1094). Праведного Євлогiя, странноприїмця (IV)...
15 лютого – Стрітення Господа нашого Ісуса Христа
З нагоди великого торжества у храмах єпархії пройдуть урочисті Богослужіння. Зокрема, у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Літургія розпочнеться о 10.00.
Як повідомляє єпархіальний календар, престольний празник відзначає церква Стрітення Господнього в обласному центрі. 15 років тому (в 2002-му) відбулося освячення храму Покрови Пресвятої Богородиці в селі Лаврів Луцького районного деканату.
Стрітення, що належить до дванадцяти великих свят у році (завжди в числі), встановлено майже через 500 років після Різдва Христового. Безпосереднім приводом для цього стали такі події. За царювання імператора Юстиніана в Константинополі й околицях лютувала чума, і лютувала так сильно, що помирало до 10 тисяч людей щодня. Подекуди вже не було кому ховати померлих. А в Антіохії ще й тривали жахливі землетруси: руйнувалися будинки і церкви, багато гинуло під їх руїнами. І от одному побожному чоловікові сталось одкровення, що необхідно правити Служби на честь принесення Богонемовляти Ісуса до Єрусалимського храму. Церква прислухалась до слів цього угодника і щойно на другий день лютого (за старим стилем) почалися повсюди служити Всенічні з хресними ходами і запаленими свічками, землетрус припинився та відступила моровиця.
Стрітення належить до числа Господських свят, адже присвячене безпосередньо Христові, але за богослужбовим змістом близьке до свят Богородичних і в давнину розглядалося як торжество, присвячене Матері Божій. На іконі свята зображення Христа і Богородиці немовби рівні за значущістю: Богонемовля сидить на руках Богоприїмця Симеона, а той приймає Спасителя, уособлюючи виконаний Старий Завіт. Матір Божа, Яка вийшла на хресний шлях, віддає Свого Сина на порятунок світу. Тож ікона висловлює цю подвійну природу свята – радість Стрітення і страсну скорботу.
Про подію Стрітення відомо з Євангелія від Луки (2:25–39). На сороковий день після народження Христа, після належного строку очищення, Богородиця з Йосифом Обручником та Немовлям прийшла з Вифлеєма до єрусалимського храму. За законом Мойсея, батьки повинні були приносити у храм для посвячення Богу своїх первістків на сороковий день після народження. При цьому належало в подяку Всевишньому принести жертву. На виконання Закону Матір Божа з Йосифом і принесли Ісуса до храму, а для жертви – двох голубенят.
Слово «Стрітення» означає «стріча, зустріч». Стрітення – це зустріч людства в особі старця Симеона з Богом, зустріч Старого та Нового Завітів. Симеон був чоловік праведний і благочестивий. За переказами, це один із перекладачів Святого Письма з єврейської на грецьку мову. Він засумнівався було в словах із книги пророка Ісаї, що Спаситель народиться від Діви. Тоді з’явився йому ангел і сказав, що він не помре, поки на свої очі не побачить сповнення цього пророцтва.
Симеон довго чекав виконання обіцянки Творця, був довгожителем. І ось у цей день за натхненням Духа Святого прийшов у храм. І коли Марія з Йосифом принесли маленького Христа, Симеон узяв Його на руки і, славлячи Бога, сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед усіма народами, світло на просвіту язичникам і на славу народу Твого Ізраїля».
Йосиф і Діва Марія дивувалися цим словам. Симеон благословив їх і, звернувшись до Божої Матері, пророчив Їй: «Ось через Нього будуть сперечатися в народі: одні спасуться, інші загинуть. А Тобі Самій меч пройде душу».
Тут же, у храмі, була й благочестива Анна-пророчиця, вісімдесяти чотирьох років, яка служила Богу постом і молитвою день і ніч усі довгі роки свого вдівства. Вона теж упізнала Спасителя і, підійшовши, славила Господа й розповідала про Нього всім у Єрусалимі.
На свято Стрітення існує традиція освячувати у храмах великі свічки, так звані громниці. Це тому, що в молитві праведного Симеона «Нині відпускаєш» Господь названий «Світлом на просвітлення язичників». Тож у пам’ять про ці слова пророка в давній Церкві на Стрітення відбувалися масові процесії зі свічками. У наші часи символічне вшанування Христа-Просвітителя втілено в тому, що цього дня здійснюється чин благословення свічок. Ми молимось, аби Господь уподібнив наші серця світильникам та запалив їх «невидимим вогнем», або «світлістю Святого Духа».
Однак дуже часто від людей у відповідь на запитання, як вони розуміють свято Стрітення, доводиться чути, що це нібито зустрічається весна із зимою. Насправді ж є біблійна подія – зустріч Спаса (тобто епохи Нового Завіту) зі старцем Симеоном, який уособлює Старий Завіт.
Ми, православні, правильно говоримо, що день Стрітення – це свято зустрічі людини з Богом. Повинні зустрітися з Ним у нашому серці. Ми маємо зустріти Бога в тій людині, яка поруч із нами, допомогти їй і так зробити щось для власного вічного життя. Якщо вже це й зустріч зими з весною, то весни віри, яка має розтопити лід наших гріхів. Весна для нашого серця – то наша зустріч із Богом, Стрітення Господнє.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Управління єпархії
- Капеланська служба єпархії
- Паломницький центр єпархії «Україна»
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Володимирський міський деканат
- Володимирський районний деканат
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Ковельський деканат
- Локачинський деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Любешівський деканат
- Любомльський деканат
- Маневицький деканат
- Нововолинський деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Турійський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Атаманів Петро, протоієрей
- Бабій Назар, священик
- Безкоровайний Олександр, протоієрей
- Беспалов Станіслав, священик
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бойко Андрій, священик
- Бонис Іван, протоієрей
- Борунов Павло, священик
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Ващук Віталій, священик
- Владика Валерій, протоієрей
- Войнарович Роман, протоієрей
- Вонсіцький Роман, священик
- Вронський Олександр, священик
- Гайгель Степан, протоієрей
- Гамера Микола, священик
- Герасимук Петро, протоієрей
- Гой Микола, протоієрей
- Григлевич Борис, протоієрей
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Гусак Андрій, протоієрей
- Деленів Степан, протоієрей
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Добровольський Олександр, протоієрей
- Домарацький Станіслав, священник
- Домбровський Віктор, протоієрей
- Дрозд Володимир, протоієрей
- Закидальський Андрій, протоієрей
- Заторський Іван, священик
- Зеленко Іван, протоієрей
- Зеленько Сергій, священик
- Зінчук Юрій, протоієрей
- Зінько Дмитро, священник
- Іларіон (Зборовський)
- Казмірук Олександр, протоієрей
- Качмар Микола, священик
- Кліцук Павло, протоієрей
- Клочак Василь, протоієрей
- Кобрій Роман, священик
- Кованський Артем, священик
- Колесник Вадим, священник
- Комарницький Володимир, протоієрей
- Константин (Марченко), архімандрит
- Корчинський Олег, протоієрей
- Коць Сергій, протоієрей
- Куліш Олег, священик
- Лазука Микола, протоієрей
- Левковець Іван, протоієрей
- Левочко Михайло, священик
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лисак Богдан, священик
- Лівончук Сергій, священик
- Ліпчик Віктор, протоієрей
- Літвінцов Ігор, священик
- Лозинський Володимир, протоієрей
- Лозовицький Василь, священик
- Лущинський Петро, священник
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Маласпіна Євген, священик
- Манелюк Тарас, протоієрей
- Медвєдєв Сергій, протоієрей
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мельничук Сергій, священик
- Михайлишин Василь, протоієрей
- Михалевич Віктор, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мицько Олег, священник
- Мичко Василь, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Мойсей Роман, священик
- Нестер Роман, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Нецькар Микола, протоієрей
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Олійник Матвій, протоієрей
- Онищук Михайло, протоієрей
- Оринчак Іван, протоієрей
- Пилипець Юрій, протоієрей
- Подолець Володимир, протоієрей
- Присяжнюк Володимир, протоієрей
- Пушко Віктор, протоієрей
- Пшеничка Михайло, священник
- Репіньовський Богдан, священик
- Ротченков Андрій, священик
- Рудь Євген, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Сегет Микола, священик
- Семенюк Іван, протоієрей
- Сех Андрій, протоієрей
- Сидор Андрій, протоієрей
- Сидорук Тарас, священник
- Січкар Сергій, протоієрей
- Скиба Ігор, протоієрей
- Смолярчук Микола, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Старевич Василь, протоієрей
- Стеблина Володимир, священик
- Стеблина Петро, протоієрей
- Третяк Роман, священик
- Труш Володимир, протоієрей
- Удуд Володимир, протоієрей
- Устимчук Анатолій, священик
- Устимчук Юрій, протоієрей
- Фульмес Владислав, священик
- Хімчак Михайло, священик
- Хлопецький Юрій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цап’юк Микола, протоієрей
- Царик Микола, священик
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Чвир Олег, священик
- Черенюк Володимир, протоієрей
- Черенюк Дмитро, священник
- Черенюк Ярослав, священик
- Шак Андрій, протоієрей
- Шийка Назарій, священник
- Шняк Василь, протоієрей
- Шутяк Микола, протоієрей
- Яким Богдан, протоієрей
- Яків (Мільян), ігумен
- Янів Роман, протоієрей
- Янкевич Михайло, протоієрей
- Янчук Василь, протоієрей
- Янюк Петро, священник
- Коць Микола, архідиякон
- Марцинюк Андрій, диякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Бондарчук Андрій
- Гребенюк Віктор
- Лесюк Валерія
- Маласпіна Валентина
- Ротченкова Наталія
- Савчук Лариса
- Тишкевич Богдан
- Шаюк Євген