Спомин Таємної вечері
Святителя Афанасiя Великого, архієпископа Олександрiйського (373). Перенесення мощей благовірних князiв страстотерпців Бориса i Глiба, у Хрещеннi Романа i Давида...
«Коли нема великих потрясінь, то один рік – це не час, аби відчути великі зміни в кращу сторону чи гіршу. Наприклад, переглянувши хроніку церковних подій, відзначаю і продовження позитивної динаміки в розвитку духовності волинян, і, водночас, продовження деяких негативних моментів. Це свідчить, що минув ще один звичайний рік, у якому було все очікувано звичне.
Безперечно, найбільше болить те, що продовжується війна на Донбасі, а багато хто не робить із цього належних висновків. Люди менше стали підтримувати Московський Патріархат як духовну зброю агресора, але немало волинян, на жаль, досі не відчуває загрози з цього боку. Люди звикають до всього і звикають до війни, байдужіють. На цьому фоні тішить те, що в нашій єпархії духовна й матеріальна підтримка українських військовослужбовців у 2016-му не ослабла, а посилилась, стала системнішою. Створено громадську організацію „Військові капелани Волині“, яка окрім душпастирського служіння реалізовує низку благодійних проектів.
Як завжди, є за що подякувати в прожитому році. Тим більше, коли усвідомлюєш: могло б бути все значно гірше, якби не Божа любов і милосердя. Тому завершити рік потрібно подячною молитвою, а прохальною – розпочати новий, 2017-й. Щоб Господь сподобив кожну волинську сім'ю, наш край і всю Україну прожити його достойно і благочестиво!»