9 листопада в луцькому храмі Святителя Феодосія Чернігівського відспівали Йосипа Струцюка, відомого літератора, який на 93 році життя помер напередодні.
Чин похорону очолив клірик цієї парафії протоієрей Андрій Хромяк. У надгробному слові душпастир зазначив, що насправді немає людей неталановитих, просто таланти людей творчих можуть бути більш помітними. Йосип Георгійович одержав від Господа хист трудитися художнім словом, і маючи від народження цей коштовний камінь, огранив його: здобув філологічну освіту, працював газетярем, літературним редактором, а згодом повністю присвятив себе літературній творчості. У його доробку понад 60 книг для дітей і дорослих – поезія, проза, драматургія, публіцистика. Особлива заслуга – збір і видання народних пісень Холмщини, звідки був родом. А ще – виховання нової плеяди літераторів Волині. Дано було брату Йосипові чимало – і літ життя, і таланту. Він цей Божий дар використав сповна. Тож, пам'ятаючи слова Писання «Кому багато дано, з того багато і спитається» (Лк. 12:48), надіємося, що Всевишній оселить душу його в Царстві Небесному, сказав панотець.
Йосип Георгійович Струцюк народився 17 липня 1934 року в українському селі Стрільці Холмського повіту Люблінського воєводства (згодом спалене польськими шовіністами). У рамках повоєнного переселення українців Забужжя в Україну опинився на Волині. Закінчив Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки, працював у пресі, музеях, обласному науково-методичному центрі народної творчості і культосвітньої роботи. Членом Спілки письменників України став у 1970 році (другий літератор з Волині, якого прийняли до СПУ). Плідно працював і в аматорській кінематографії.
Поховали небіжчика на цвинтарі біля Феодосіївського храму.
