8 листопада, в день Собору Архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних, митрополит Луцький і Волинський Михаїл служив у цьому селі Ківерецького деканату (Луцький р-н).
За Божественною Літургією з нагоди 250-ї річниці заснування Божого дому та престольного свята з високопреосвященним молилися настоятель ієрей Василь Довбуш, інше духовенство.
Давній варіант назви села, якого дотримуються місцеві жителі й нині – О́мельно. Свято-Михайлівський дерев’яний храм тутпоставлено в 1776 році. Історія не зберегла імен будівничих, та відомо, що його зведено коштами поміщика Велігорського і парафіян на місці попереднього, з ХVI століття. Споруджено в народній традиції, зрублено сокирою, всі деталі були з'єднані без жодного металевого цвяха; у XIX столітті обшальовано (покрито шалівкою, дошками). Поруч із церквою знаходиться дерев’яна двоярусна дзвіниця з шатровим завершенням із маківкою.
Після скасування кріпаччини панський маєток декілька разів перепродавався. У 1902 році власником стає таємний радник Носенко. З його приїздом пов'язана поява у церкві позолоченого іконостаса, виконаного у витонченому стилі. Нині таких іконостасів, яким більше 100 років, на Волині є лише три.
У 1957–1981 роках храм стояв закритий. Усі ікони збереглися: за цим наглядав староста Іван Квач. У 1981 році в приміщенні церкви комуністична влада відкрила музей атеїзму, який проіснував до 1991-го. Потому церква належала до Волинської єпархії Київського Патріархату. В 2003 році майстри з Почаївської лаври поновили позолоту іконостаса. У 2012 році проведено зовнішній ремонт.
Цей унікальний храм є пам'яткою архітектури національного значення та одним із яскравих зразків традиційної волинської школи дерев'яного зодчества.
