Цього дня ми особливо вшановуємо святого Нестора, ченця Києво-Печерської лаври. Він перший історик Київської Русі, письменник-агіограф, автор найдавнішого літопису України, укладеного на поч. ХІІ ст., – «Повісті минулих літ».
Народився Нестор близько 1056 р. в Києві (хресне ім'я та походження невідомі). З молодих літ проявив навики в чеснотах: тілесній і духовній чистоті, смиренні, постійній молитві. Яскравим прикладом йому для наслідування були печерські святі Антоній і Феодосій.
Із 1073 р. Нестор став послушником Києво-Печерської чоловічої обителі, потім ченцем, а згодом його висвячено на ієродиякона. Головним послухом цього чорноризця була книжна справа. «Велика буває користь від учення книжного, – ділився він: – книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості... Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами».
У 80-х рр. преподобний написав «Читання про житіє і знищення блаженних страстотерпців Бориса і Гліба» у зв’язку з перенесенням їх мощей до Вишгорода. Тоді ж уклав житіє преподобного Феодосія Печерського, а 1091 р., напередодні престольного свята Печерської обителі, ігумен Йоан доручив йому підняти із землі для перенесення в храм мощі цього святого.
Найвизначніший твір Нестора Літописця – «Повість минулих літ» (або ж «Повість врем’яних літ», тобто «розповідь про скороминущі роки», перша частина Літопису руського). Її складено на основі знайдених раніших літописних даних, архівних документів, народних переказів та оповідей із поєднанням сучасних авторові подій. Ця виснажлива й тривала праця включала й ретельну пошукову роботу. Так, преподобний Нестор відвідав Володимирський та Зимненський Святогірський монастирі. Наслідком подорожі стало включення майже в повному обсязі до «Повісті…» Волинського літопису. Свій титанічний труд подвижник завершив близько 1113 р. Це був результат майже двадцятилітнього щоденного подвигу.
Чернець виклав історію церкви Русі-України у головних моментах її становлення. Літопис зберіг розповідь про перший православний храм у Києві (945 р.), про святих варягів-мучеників (983 р.), про хрещення Русі (988 р.). Від першого історика ми дізнаємося про перших митрополитів Православної Церкви на наших землях, про виникнення Печерської обителі, її засновників і подвижників.
Життя преподобного Нестора було нелегким. Русь шматували князівські міжусобиці, степові кочівники-половці хижими набігами плюндрували міста і села, гнали в рабство людей, палили храми й монастирі. Угодник був очевидцем розгрому Печерської обителі в 1096-му.
Святий Нестор помер близько 1114 р., заповівши печерським ченцям-хроністам продовження своєї праці. Його наступниками у літописанні стали ігумен Сильвестр, який надав сучасного вигляду «Повісті врем’яних літ», ігумен Мойсей Видубицький, який продовжив її до 1200 р., ігумен Лаврентій.
Преподобний Нестор Літописець похований у Києво-Печерській лаврі. Його пам’ять Церква вшановує 27 жовтня разом із Собором отців, що спочивають у Ближніх печерах, а також другої неділі Великого посту (Собор всіх києво-печерських святих).
Цього дня в нашій державі – День української писемності та мови, запроваджений 1997 р. згідно з Указом Президента. Його відзначають у день пам'яті Нестора Літописця: проводяться заходи на підтримку української мови, її престижу. Зокрема, щороку відбувається радіодиктант національної єдності, організований Українським радіо, у якому можуть брати участь усі охочі. Міністерство освіти і науки проводить Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, і XXVII цикл розпочнеться 27 жовтня.
Цього дня 20-ту річницю висвяти святкуватиме ігумен Миколай Смаглюк, клірик нижнього собору Святої Трійці в Луцьку.
Усі події за єпархіальним календарем – ось тут.
