Митрополит Луцький і Волинський Михаїл служив Божественну Літургію у храмі Великомученика й цілителя Пантелеймона с. Рованці Луцького районного деканату з нагоди празника.
За Відправою із високопреосвященним служили: луцький районний декан протоієрей Володимир Присяжнюк, декан Свято-Михайлівського округу Рожищанського благочиння протоієрей Микола Царик, настоятель протоієрей Сергій Коць, інше духовенство.
Церковними відзнаками і архієрейськими благословенними грамотами нагороджено активних парафіян. Владика відзначив також добровольців спільноти «Волонтери Волині з добром у серці», які організовують благодійні ярмарки на території храмів і за покликом душі допомагають тим, хто цього потребує.
Під час хресного ходу піднесено молитву за упокоєння полеглих воїнів, попередніх настоятелів, зокрема протоієрея Сергія Мельничука-Мартинюка.
Цегляний Божий дім тут має унікальну історію. Його збудовано 1900 р., раніше були дерев'яні, що, як оповідають, згоряли від блискавки.
За даними краєзнавців, перший храм Великомученика Пантелеймона стояв на Церковній гірці, що в центрі Гнідавського передмістя (вул. Потебні). Дата будівництва невідома (за віднайденими деталями – ймовірно, XII–XIII ст.). Окремо розміщувалася дзвіниця із п’ятьма дзвонами: три з них виготовлено 1651 р., четвертий – найбільший (вагою 7 пудів 29 фунтів), п’ятий – найменший із зображенням цілителя Пантелеймона. Два останніх (1876 і 1888 рр. виготовлення) розплавилися при пожежі. Жоден із них не зберігся: від них залишився лише кусок, який вмуровано в нову церкву над входом.
Для цегляного Божого дому дзвони замовляли в Подільській губернії. Чотири виготовив ливарник Юлій Островський. Сучасна дзвіниця, як і попередня, налічує п’ять дзвонів. Найбільший (1,5 тонни) має ікону Ісуса Христа «Любляче серце» та написи латиною.
У храмі є чудотворний образ святого Пантелеймона. Як свідчить напис на ньому, виготовлено й освячено його в 1895 році на горі Афон (у Греції), де зберігаються нетлінні мощі великомученика. За більш ніж століття біля ікони відбулося чимало зцілень, і сьогодні за молитвами біля неї Господь творить дива. «Я особисто неодноразово був свідком чудотворних зцілень», – пригадує настоятель протоієрей Сергій Коць.
