Вихідці з Холмщини вшанували Турковицьку ікону Діви Марії

5 липня у храмі Воздвиження чесного хреста Господнього в Луцьку відслужено водосвятний молебень перед шанованим списком святині.

Для українців-холмщаків цей образ, відомий із XIV ст., знаменний. Його створили як копію Белзької ікони (XII ст.), великої реліквії православних русинів, яку світська влада Польщі у 1352 р. перемістила в місто Ченстохова і вона стала також видатною святинею поляків-католиків. З іконою, що розміщувалась в українському селі Турковичі Грубешівського повіту (спаленому 1944 р. Армією крайовою), пов'язують чудотворення. Храм, у якому вона перебувала, кілька разів знищували польські шовіністи, одначе православний люд відбудовував його. У вирі Жовтневого перевороту 1917 р. оригінал Турковицької ікони зник, але збереглися копії.

Українці, депортовані з комуністичної Польщі до радянської України, і на цих землях ушановували свою реліквію, їй присвячено кілька храмів (на Донеччині, Рівенщині, Тернопіллі). Лучани, які дорожать своїм забузьким корінням, збираються на моління в післясвято Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні.

Перед епідемією коронавірусу, розповідає настоятель Чеснохресної громади протоієрей Василь Клочак, парафіяни щороку їздили до Туркович, де нині діє монастир Польської Автокефальної Православної Церкви, і привозили звідти освячену воду; в Луцьку проходив другий молебень і воду зливали в одну ємкість як символ єдності Холмщини й Волині.

Отець Василь у пастирському слові заохотив і надалі пам’ятати своє національне коріння, малу батьківщину предків та витоки нашої віри. Не можна допускати, щоб коливання світської політики отруювали добрі стосунки обох християнських народів, наголосив панотець.