Цього дня ми особливо вшановуємо пам'ять святителя Луки Кримського. У Луцьку на просп. Соборності будується храм на його честь.
Святитель Лука (в миру Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) народився 27 квітня 1877 року в місті Керч (Крим) у родині аптекаря. У дитинстві захопився малюванням, проте художником не став. Він вирішив, що зобов'язаний займатися тільки тим, що корисно для стражденних людей, і вибрав медицину.В 1898 році вступив до Київського університету на медичний факультет. Після його закінчення збирався стати дільничним земським лікарем, щоб допомагати бідним. Але саме в той час російська імперія вступила у війну з Японією, і Валентин Войно-Ясенецький у 1904 році поїхав на Далекий Схід. Там почалася практична діяльність молодого хірург, там він зустрів і свою майбутню дружину.
1915 року випускає монографію «Місцева анестезія», яку відзначено премією Варшавського університету. Войно-Ясенецький поєднував наукову діяльність із лікарською практикою в різних селах і містах. У 1917 році сім’я переїжджає в Ташкент через легеневе захворювання дружини. Невдовзі вона померла, залишивши чотирьох дітей. Після її смерті Войно-Ясенецький повністю поринув у роботу, але при цьому постійно відвідував церкву, виступав на богословських зборах. Прийняв пресвітерський сан. Згодом отець Валентин вдало поєднував душпастирство з діяльністю вченого та хірурга.
У 1923 році священник Валентин Войно-Ясенецький прийняв рішення стати ченцем. Постриг звершено з ім'ям апостола, євангеліста, лікаря і художника Луки. Того ж року відбулася його архієрейська висвята.
За свою віру ченця тричі заарештовували і відправили на заслання, проте він і там не переставав лікувати хворих. У 1934 році побачила світ його наукова праця «Нариси гнійної хірургії», яка є актуальною і до нашого часу.
На Кримську землю архієпископ прибув у 1946 році. Тут його зустріли різні проблеми: післявоєнна розруха, закриті церкви, відсутність священників. Багато сил доклав владика, щоб навести порядок у єпархії: перешкоджав закриттю старих храмів, відкривав нові, від панотців вимагав строгого дотримання церковних правил, постійно боровся з сектантством. При цьому святитель не залишав медичної практики, консультуючи та оперуючи у Сімферопольському військовому госпіталі.
Земне життя архієпископа Луки закінчилося 11 червня 1961 року – в день Всіх святих. Він похований у Сімферополі на цвинтарі біля храму Всіх святих. 22 листопада 1995 року Церква причислила його до місцевошанованих угодників Божих. 20 березня 1996 року його мощі урочисто перенесено до кафедрального Свято-Троїцького Собору в Сімферополі, де вони спочивають і дотепер. У 2000-му святого Луку Войно-Ясенецького зараховано до сонму новомучеників і сповідників ХХ століття.
