
Мучеників у Мелитинi: Ієрона, Ісихiя, Никандра, Афанасiя, Маманта, Варахiя, Калиника, Феогена, Никона, Лонгина, Феодора, Валерiя, Ксанфiя, Феодула, Калимаха, Євгенiя, Феодоха, Острихiя, Єпифанiя, Максимiана, Дукитiя, Клавдіана, Феофила, Гiгантiя..
На подвір'ї корпусу В Волинської православної богословської академії (вул. Кафедральна, 16) віднайдено залишки фундаменту однієї з веж Окольного замку.
За повідомленням сайта vpba.edu.ua, археологічні дослідження тут проводяться з благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла, ініціативи ректора духовного вишу протоієрея Володимира Вакіна та на замовлення міської ради. Ця подія свідчить про те, що академія вписується у тисячолітню історію Луцька.
Корпус В, що у Старому місті, – це місце, де нашарування епох стають живою спадщиною. Він розміщений у будівлі, що зводилася в ХVІІ столітті як палац Радзивілла, потім переобладний під монастир бригідок, один із видних католицьких осередків Волині.
«Реконструкція є стратегічним завданням для академії: оновлені приміщення дозволять суттєво розширити навчальні й пастирські можливості ВПБА, забезпечивши гідні умови для підготовки майбутніх священнослужителів і капеланів. Водночас майбутній простір тут покликаний стати не лише освітнім, а й центром душпастирської опіки та супроводу. Серед запланованих ініціатив – підтримка створення ветеранських просторів та реабілітаційних хабів. Особливу роль в освітньо-науковому напрямку академія відіграватиме, розробляючи і впроваджуючи навчальні програми з клінічного душпастирства, кризової психології та ментального здоров'я для підвищення кваліфікації капеланів задля надання якісної допомоги військовослужбовцям та родинам загиблих героїв», – йдеться на сторінці ВПБА у фейсбуці.
Місце розкопок відвідали представники міської влади, науковці.
Директор музею Луцького Хрестовоздвиженського братства Олена Бірюліна зауважила, що із восьми веж Окольного замку, зокрема з чотирьох мурованих, бачимо дві – вціліла до наших днів вежа князів Чарторийських і археологічно щойно відкрита сусідня їй Свинюська. Лишилося знайти муровані башти князів Четвертинських і Архімандричу, а також місце давньої церкви Святого Якова, яка має бути десь поряд. Бо якщо вже говорити про археологічно виявлені підземелля Свинюської вежі в контексті 600-річчя Луцького з’їзду, то найвищі гості форуму заходили в храми і слухали церковний спів.