
Мучеників у Мелитинi: Ієрона, Ісихiя, Никандра, Афанасiя, Маманта, Варахiя, Калиника, Феогена, Никона, Лонгина, Феодора, Валерiя, Ксанфiя, Феодула, Калимаха, Євгенiя, Феодоха, Острихiя, Єпифанiя, Максимiана, Дукитiя, Клавдіана, Феофила, Гiгантiя..
Цього дня ми особливо вшановуємо пам'ять святого Олександра, покровителя воїнів, а парафія в с. Сокиричі Ківерецького деканату (Луцький р-н) відзначає престольний празник.
Цей угодник постраждав за Христа на початку IV століття. Він був 18-річним військовим і служив у полку трибуна Тиверіана в Римі.
Олександр відмовився виконати наказ імператора Максиміана Геркула принести жертву в храмі Юпітера, бо змалку був вихований у Христовій вірі. За ним відразу ж були послані воїни. У цей час Олександр спав. Його розбудив ангел, котрий сповістив юнакові про мученицький подвиг, який на нього чекав, і про те, що невідступно перебуватиме з ним у цей час. Коли воїни прийшли, Олександр вийшов до них назустріч; обличчя його сяяло таким світлом, що воїни, глянувши на нього, впали на землю. Святий підбадьорив їх і просив виконати даний їм наказ.
Поставши перед Максиміаном, юнак сміливо сповідав свою віру в Христа і відмовився кланятися ідолам, додавши, що не боїться погроз. Імператор пробував умовити юнака обіцянкою почестей, але Олександр залишився твердим. Його піддали тортурам на очах у матері Пименії.
Воїни дивувалися стійкості молодого чоловіка і говорили один одному: «Великий Бог християнський!» Мученикові кілька разів являвся ангел, зміцнюючи сили.
Під час свого скорботного шляху праведник неодноразово зазнавав жорстоких катувань, але, укріплений Богом, переніс усі муки і сам підкріпив знемоглих від спраги воїнів, випросивши у Господа для них джерело води. Після проголошення смертного вироку Олександру відсікли голову, а тіло кинули в річку.
Цього дня 15 років тому відбулася визначна подія в нашій єпархії: Священний Синод реорганізував Волинську духовну семінарію у Волинську православну богословську академію .