Свята плащаниця, її значення
Останні три дні Страсного тижня – найглибші змістом у церковному році. Віряни зосереджуються на спогаді про страждання, смерть і погребіння Ісуса. Центральне місце у богослужіннях займає плащаниця.
Це особлива святиня, що символізує полотно, у яке був загорнутий Христос після зняття з хреста. Плащаницю виготовляють з оксамиту, на якому малюють та вишивають зображення спочилого Ісуса.
Її винесення, покладання і вшанування супроводжуються урочистими співами й молитвами, які передають драматизм подій Голгофи та надію на воскресіння.
У другій половині Великої п’ятниці, під час Вечірні звершується чин винесення плащаниці, що знаменує вечірні години поховання Христа. Після читання Євангелія священнослужителі урочисто виносять цю реліквію з вівтаря та кладуть її у центрі храму на спеціально приготовлену гробницю. Після цього віряни з благоговінням і молитвою прикладаються до святині. За побожною традицією християни стараються за змогою не їсти нічого до виносу плащаниці.
Наприкінці Ранньої Великої суботи відбувається хресна хода із плащаницею навколо Божого дому. На завершення великодньої Опівнічної священнослужителі забирають її у вівтар, поклавши на престолі. Тут вона перебуває сорок днів – до віддання Пасхи.
