У кафедральному соборі відправили чин похорону полеглих воїнів

Зубко Артем Вікторович, 1990 року народження, був призваний на військову службу та зарахований до списків особового складу прикордонного загону Держприкордонслужби України на посаду інспектора. Поліг 3 березня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Велика Чернеччина Сумської області. У нього залишилися дружина і мама. Переїхав на Волинь після початку повномасштабного вторгнення.

Литвинчук Іван Миколайович, 1973 року народження, був призваний до складу військової частини на посаду номера обслуги 1-го єгерського відділення. Загинув 12 жовтня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу Новогродівки Донецької області.

Тарнавський Назарій, 2002 року народження, мешканець с. Старики Берестечківської ОТГ, поліг 26 березня внаслідок удару ворожого безпілотника, рятуючи побратима. Був добровольцем. Молодий воїн мав маленького сина. Був випускником Луцького національного технічного університету в 2023 році, очільником молодіжного руху «Основа майбутнього». Проводив вишколи для сотень юнаків та дівчат. Натхненно боровся з проросійськими рухами та наркоторгівлею. Воював у штурмовій роті «Да Вінчі» ДУК ПС. З початком повномасштабного вторгнення служив у ССО, пізніше опанував усі типи БПЛА, від діпстрайку до ударних крил та ФПВ. За короткий час став одним із кращих пілотів полку «Рейд».

Колошнюк Василь Іванович, 1979 року народження, теж був добровольцем. Батько трьох дітей. Воював і був поранений у 68-й єгерській бригаді. Переведений у мобільні вогневі групи, але потім пройшов відбір у взвод ФПВ полку «Рейд». Загинув 27 березня внаслідок ворожого удару біля с. Верхня Терса Запорізької області.

Похоронили героїв: Артема Зубка й Івана Литвинчука – у секторі військових поховань міського кладовища, котре поблизу с. Гаразджа, 30 березня і 1 квітня, Назарія Тарнавського – в Берестечку 2 квітня. Погребіння Василя Колошнюка відбудеться 3 квітня на цвинтарі його рідного села Колона Горохівського деканату.