Із першого дня Церква допомагає вірянам налаштуватись на подвиг Великого посту, звершуючи особливі богослужіння.
Зокрема, протягом чотирьох днів першого тижня у храмах єпархії служать Велике повечір’я з читанням і співом Великого покаянного канону (молитовного правила) преподобного Андрія Критського. Це – складний піснеспів з ірмосів (вступних стихів) та тропарів (строф), написаних за певними правилами. Кожен тропар доповнюється приспівом «Помилуй мене, Боже, помилуй мене».
Цей канон служиться тільки в Чотиридесятницю. В першу седмицю (з понеділка по четвер) на Великому повечір’ї його читають частинами, а на Ранній четверга п’ятої седмиці – повністю. Оскільки цього року цей день збігається зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці, його перенесено на понеділок. Відправу канону на Ранній ще називають «Маріїне стояння», бо під час неї читається житіє преподобної Марії Єгипетської.
Великий покаянний канон складається із 250-ти тропарів і є найбільшим богослужбовим каноном. Він наближає до учасника молитви події Старого й Нового Заповітів. Канон написано від першої особи. Оплакуючи власні гріхи, святий Андрій Критський молитовно зітхає за гріхи всього людства. Його каяття є глибоким і щирим. «Згрішив більше за всіх людей, єдиний згрішив Тобі, (Господи), але змилуйся й будь милосердний до мене, тому що Ти Благоутробний». «Благоутробний» – значить милосердний так, як Мати, що всією утробою, всією істотою своєю жаліє дитину й любить її всім своїм серцем. Чим ближче людина до Бога, тим більше бачить свої гріхи. Цього вчить нас святий Андрій Критський.
Покаянний канон – як велика сповідь, яка спонукає кожну людину з усієї глибини душі просити Всевишнього про милосердя та прощення. Канон доповнив сучасник святителя Андрія – видатний богослов, філософ і чернець Єрусалимського монастиря преподобний Іоан Дамаскін.
Перед нами немовби постають наші гріхи, глибоко пов’язані зі всією історією людства, трагедією взаємин між людьми і Богом. Автор майстерно відтворив великі образи – Адама і Єву, рай і гріхопадіння, праведного Ноя і потоп, Землю Обітовану, Давида, особливо ж Ісуса Христа і Церкву.
Андрій Критський (660–740 рр.) – великий теолог, проповідник, церковний діяч, родом із Дамаска (Сирія). У чотирнадцять літ прийняв чернечий постриг. Згодом став архієпископом на острові Крит (Греція). Крім цього канону, святитель написав й інші, присвячені головним церковним подіям, більшість із яких уміщено в богослужбових книгах.
