Седмиця, що настає після неділі про блудного cина, називається м’ясопусною і закінчується неділею, яка має таку ж назву. М’ясопусна неділя – останній день перед Великим постом, у який ще дозволяється їсти м’ясне. Звідси й назва цієї неділі – м’ясопуст, що значить «облишення м’яса». Вона ще має назву – неділя про Страшний суд. Цього дня читається уривок Євангелія, в якому Ісус Христос говорить про Страшний суд та про вічну нагороду для праведних і вічну кару для грішних. Події Страшного суду присвячено недільну службу. Вона намагається наповнити нас спасенним страхом, жалем за гріхи та вказати на необхідність добрих справ, передовсім милосердя.
Основною фігурою в цьому біблійному контексті є Ісус Христос – Син Божий, милостивий і справедливий Суддя, Цар світу, перед Яким відкриваються задуми людських сердець. Він зображається у вигляді Сина Людського, тобто в такому образі, в якому прийшов на землю заради спасіння інших.
Не слід пасивно очікувати Божого суду. Людина покликана працювати, примножуючи дари, що від Бога. Розмаїтість дарів дає можливість служити один одному. Головне у служінні Богу – людяність, милосердя, добрі справи.
Ісус говорить про Страшний суд, який чекає на кожного з нас. Перший прихід Господа – у смиренні, в приниженні: Він народився у вертепі. А тепер уже буде величний прихід. Тоді Господь прийняв образ раба, тепер Він – Цар і Суддя всіх людей. Перший прихід ми можемо споглядати у благочестивому спогаді. А от Другий прихід, описаний Словом Божим у яскравих тонах, здатний потрясти наші душі, так що зрозуміємо, що в цьому житті ми ніби спали, затьмарені тілесним життям.
Про друге і славне пришестя Спаситель казав: ні ангели, ні Син Людський не знають часу, коли це станеться. Але ми повинні завжди бути готовими зустріти нашого Спасителя. Як кажуть святі отці: «Пам’ятай про смерть – і повік не згрішиш!»
Якщо ми уважно прислухаємось до слів Христових, то помітимо, що Ісус чітко вказує на справи милосердя кожного християнина. Одні з них стосуються тілесного милосердя, інші – духовного. І якщо вони не присутні в людині, то на неї чекає осудження у місці вічних страждань і мук грішних душ.
Тому кожен християнин повинен як слід обміркувати, яким життям він живе, до чого повинен прагнути, які допоміжні засоби необхідні для спасіння. І лише тоді, коли зважить добре і погане, – спробує зрозуміти свою мету та призначення на землі.
Цього дня 25-річчя висвяти відзначає протоієрей Володимир Труш, настоятель парафії Йоана Предтечі в Луцьку.
Усі події 15 лютого за єпархіальним календарем –ось тут.
