13 лютого – благовірного князя Костянтина Острозького

Цей угодник був молодшим сином гетьмана литовського Костянтина Івановича Острозького. Народився на початку 1527 року в м. Турові. У хрещенні був названий Василієм, але на честь його славного батька, за звичаєм часу і за княжою традицією, йому дали і друге ім’я – Костянтин. Від батька успадкував звання й велике багатство.

Діяльність благовірного князя Костянтина Острозького є виразним прикладом християнського смирення і церковного послуху. Будучи поборником єдності, дбав про діалог між християнами та бажав скликання Вселенського Собору, але був противником часткової унії. Завдяки наполегливості та під охороною князя відбувся православний Берестейський собор, який відкинув унію з Римським престолом і ствердив вірність Київської митрополії Православній Церкві та Константинопольському Патріархові.

Князь мав особливий авторитет серед церковних кіл. Йому Патріарх Олександрійський Мелетій Пігас доручив виконувати обов’язки представника у Київській митрополії (1596). Князь підтримував і власним авторитетом утверджував соборність Православної Церкви, ініціюючи пошук розв’язання міжрелігійних конфліктів у Речі Посполитій. Визначні заслуги перед нашою Церквою були особливо відзначені духовенством. Державні урядники вважали князя найбільшим знавцем церковних справ, ведучи розмови навіть про можливість перенесення Вселенського Патріаршого Престолу на українські землі під патронат князя (Царгород перебував тоді під османським ігом).

Благовірний відомий заснуванням унікального навчального закладу – Острозької академії (1576). Завдяки їй та особистій участі князя-фундатора в Україні було розпочато систематичну роботу над перекладами грецьких і латинських текстів, що дозволило не лише виправити існуючі переклади, але й розвинути різні галузі українського мовознавства. Згідно з дослідженнями сучасних істориків та богословів, Острозька Біблія – перше повне видання церковнослов’янською мовою – стала найкращим і найдосконалішим перекладом Священного Писання свого часу. Саме її покладено в основу наступних видань Божого Слова церковнослов’янською, згодом – російською мовами. Завдяки особистій праці та підтримці князя стало активно розвиватися українське книгодрукування – видання богослужбових книг, полемічної та навчальної літератури.

Благовірний князь виступав покровителем і фундатором Православної Церкви не лише в Острозі чи інших власних володіннях, але на території всієї Київської митрополії. На його підтримку й опіку могли розраховувати монастирі та храми, братства і друкарні усіх тодішніх українських православних єпархій.

Незважаючи на умовляння сильних світу цього до переходу в католицьку віру, князь Костянтин дожив до глибокої старості, не зрадивши святому Православ’ю. Він мирно спочив у Бозі 13 лютого 1608 року, маючи 81 рік.

2008 року Православна Церква приєднала князя Костянтина Острозького до лику святих.

Цього дня 35-річний ювілей святкує священник Андрій Гапонюк, клірик парафії Холмської ікони Божої Матері в Луцьку.