
Мучеників у Мелитинi: Ієрона, Ісихiя, Никандра, Афанасiя, Маманта, Варахiя, Калиника, Феогена, Никона, Лонгина, Феодора, Валерiя, Ксанфiя, Феодула, Калимаха, Євгенiя, Феодоха, Острихiя, Єпифанiя, Максимiана, Дукитiя, Клавдіана, Феофила, Гiгантiя..
На 61 році життя перестало битися серце протоієрея Богдана Старовського, одного з першопроходців українського Православ’я в нашому краї.
Майбутній священник народився 22 лютого 1965 р. в с. Пробіжна Тернопільської обл. Закінчив Волинську духовну семінарію. 31 березня 1991 р. у храмі Воздвиження хреста Господнього м. Кременець архієпископ Тернопільський і Бучацький Василій Боднарчук висвятив його в сан пресвітера.
Служив о. Богдан у церкві Святителя Василія Великого в Старій Вижівці (ще в орендованому й пристосованому приміщенні), був першим священником Київського Патріархату в Ківерцях і заснував там Покровську церкву – перший український храм (нині собор) у цьому місті, був ківерецьким благочинним, пізніше – кліриком луцького кафедрального собору Святої Трійці, настоятелем каплиці Мучениці Тетяни Коледжу технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.
Останніми роками окормлював парафію Успіння Пресвятої Богородиці в с. Бубнів Локачинського благочиння Володимир-Волинської єпархії. Удостоєний церковних нагород.
31 грудня 2025 р. закінчився земний шлях душпастиря. Його поховали на цвинтарі бубнівської церкви 3 січня 2026 р. У чині похорону, зокрема, взяв участь ківерецький декан протоієрей Іван Семенюк.
Закликаємо всіх, хто знав отця Богдана Старовського, хто був парафіянином громад, які він очолював у нашій єпархії, молитися за упокоєння його душі.