У храмах єпархії відбудуться урочисті Відправи. У луцькому кафедральному соборі Святої Трійці, зокрема, Літургія розпочнеться о 10.00.Як зазначено в єпархіальному календарі, храмові празники відзначають громади в селах Будище, Озерне, Стеблі Ковельського районного деканату; Губин, Старостав, Уманці Горохівського; Завидів, Старосілля Іваничівського; Зоря (Пузин), Охнівка Володимирського районного; Невір Любешівського; Сильне (Сильно) Цуманського (Ківерецький р-н); Сьомаки Луцького районного; Уляники Рожищанського благочиння.
20 років тому (в 1996-му) відбулося освячення церков Апостола і євангеліста Йоана Богослова в с. Губин Горохівського деканату та в с. Уляники Рожищанського.
Йоан Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм братом Яковом покликаний Ісусом у число Своїх учеників на Генісаретському озері. Залишивши батька, обоє братів послідували за Христом.
Апостол Іоан був улюбленим учнем Господа. Після свого покликання не розлучався зі Спасом і став одним із трьох учнів, яких Він наблизив до Себе. Святий Іоан був присутнім при воскрешенні Господом дочки Яїра і свідком Преображення на Фаворі. Під час Тайної вечері перебував поряд із Господом і запитав, хто видасть Його. Апостол Іоан слідував за Господом, коли Його вели з Гефсиманського саду на суд первосвящеників Анни та Каяфи, знаходився в архієрейському дворі при допитах Учителя і невідступно слідував за Ним по хресному шляху. Біля підніжжя хреста він плакав разом із Божою Матір’ю і почув звернені до Неї слова Розіп’ятого: «Жоно, це – син Твій» і до нього: «Це – Мати твоя» (Ін. 19:26, 27). З того часу апостол піклувався про Пресвяту Діву Марію і служив Їй до Її Успіння, нікуди не відлучаючись із Єрусалима.
За переданням, після Успіння Богородиці апостол Іоан, за жеребом, вирушив до Ефеса та інших міст для проповіді Євангелія, взявши свого ученика Прохора. Вони вирушили кораблем, котрий потонув під час сильної бурі. Всі були викинуті на сушу, тільки апостол залишився в морській глибині. Прохор гірко ридав, втративши духовного отця й наставника, і пішов до Ефеса один. На чотирнадцятий день шляху він стояв на березі моря і побачив, що хвиля викинула на берег людину. Підійшовши до неї, упізнав Івана. Учитель та ученик вирушили до Ефеса, де апостол проповідував язичникам про Христа.
Його проповідь супроводжувалась багатьма чудесами, так що число вірних збільшувалося щодня. В цей час почалося гоніння на християн імператора Нерона. Апостола відвели на суд до Рима. За сповідання віри в Ісуса Христа його засудили на смерть, але Господь зберіг Свого обранця. Апостол випив чашу зі смертельним ядом і залишився живим, потім вийшов неушкодженим із котла з киплячою оливою.
Після цього його було заслано на острів Патмос, де він прожив багато років. Під час заслання святий здійснив багато чудес. Він вигнав численних бісів з ідольських капищ і зцілив велику кількість людей. Волхви чинили великий спротив проповіді святого. Особливо страшив усіх гордовитий волхв Кінопс, який похвалявся, що знищить апостола. Одначе святий силою діючої в ньому благодаті знищив усі хитрощі бісівські й волхв сам загинув.
Апостол Іоан пішов разом зі своїм учеником на пустельну гору, де наклав на себе триденний піст. Під час молитви апостола гора захиталася, загриміло. Прохор зі страху впав на землю. Апостол підняв його і наказав записати все те, що він говоритиме. Так приблизно 67 року було створено Книгу Одкровення (Апокаліпсис), у якій ідеться про долю Церкви і кінець світу. Після тривалого заслання апостол отримав свободу і повернувся до Ефеса. Тут він приблизно в 95 р. написав Євангеліє. Йоан названий Церквою «апостолом любові», оскільки постійно закликав любити Бога і ближніх, та Богословом за висоту богословської думки його Євангелія і як великого тайнознавця.
Святий упокоївся, маючи більше ніж сто років. Після себе він залишив таку спадщину: Євангеліє, три Соборних послання й Апокаліпсис.
