У престольне свято митрополит Луцький і Волинський Михаїл побував у цьому селі Луцького районного деканату з нагоди 140-річчя храму Архістратига Михаїла та 25-ліття служіння тут протоієрея Володимира Дрозда.
За Божественною Літургією з керуючим єпархією молилися настоятель отець Володимир та духовенство деканату. По завершенню правили молебень перед чудотворним Пулганівським образом Божої Матері.
У проповіді високопреосвященний розповідав про світ ангелів, який є безмірним. Ім’я найвищого з чинів – архангела Михаїла – означає: «хто, як Бог?». Святий архістратиг є воєначальником небесного війська, символом сили і надії в часи боротьби. Тільки потрібно у це вірити. А є люди, які мало того, що в це не вірять, а навіть самі в себе не вірять. «Що ж це за стан такий? Значить, немає інтересу до життя, людина знецінює свої можливості. Тобто не любить себе, а відповідно, і ближнього», – наголошує архіпастир, закликає молитися подібно до архангела й тоді зло виявиться переможене.
Щемливою була зустріч землячки керуючого нашою єпархією. Жінка поділилась радістю, що тридцять років чекала на побачення з владикою Михаїлом.
Церковними відзнаками й архієрейськими благословенними грамотами нагороджено доброчинців і активних вірян, а панотця, який 25 літ трудиться на цій парафії, – черговою священничою нагородою. Також він отримав грамоту від Боратинської сільради за допомогу ЗСУ.
Церква в цьому селі існувала з XVII століття. У 1885 році на кам’яному фундаменті старого храму було зведено новий дерев’яний (без жодного цвяха). Велику суму грошей на будівництво виділили пани Зарембські, батько і син. Згодом біля храму їх похоронили. Під час Другої світової війни навколишні села були знищені, але Промінь (історична назва Пулганів, імовірно, від Пул-хан) уцілів. Правилося також у часи воєнних лихоліть, про що свідчать сліди на стінах від куль і снаряда. Ці події вважають заступництвом Пресвятої Богородиці, копія Її Пулганівського чудотворного образа зберігається в церкві. Ікону написано у 1754 році на замовлення Дмитра і Параскеви Дармовісів. На клеймах зображено події, що відбувались у селі близько трьохсот років тому: зцілення молодиці від злого духа, вигнання нечистої сили з чоловіка, уздоровлення важкохворої дитини, одужання покаліченого.
У 1959 році совєти закрили церкву, з 1984-го в ній існував музей атеїзму. Коли стало очевидним, що радянська імперія впаде, місцеві жителі домоглися відкриття церкви. Тож у 1989 році тут відновлено богослужіння. У вівтарі знаходяться старовинне Євангеліє та жертовник, який подарувала побожна родина. Декілька років тому ікона Божої Матері Пулганівська оновилася, з’явилися яскраві насичені кольори. Тож дива стаються і сьогодні, чудотворний образ зцілює всіх, хто приходить із вірою та молитвою.
Перша писемна згадка про село датована 1451 роком, коли великий князь литовський Свидригайло передав Пулганів та навколишні села пану Петрові Ланевичу. Потім власниками були інші поміщики. У 1964 р. село отримало назву Промінь.
