Хелловін: свято чи пастка?

Священник Андрій Гайдай, клірик домового храму луцького жіночого монастиря Святителя Василія Великого, відповів на запитання «Волинської служби новин» (vsn.ua) щодо цього дійства.

Хелловін сягає корінням часів древніх кельтів, які мешкали на території Британії, Ірландії та Франції близько двох тисяч років тому. Кельти вірили, що в ніч із 31 жовтня на 1 листопада стирається грань між світом живих і мертвих, а душі повертаються на землю. У ці дні вони відзначали свято самайн: виголошували пророцтва, палили величезні багаття і приносили жертви богам. Під час таких церемоній носили костюми зі шкір та голів тварин.

У VІІІ столітті Папа Римський Григорій ІІІ назвав 1 листопада днем ушанування всіх святих (у західній традиції Церкви). Згодом він увібрав деякі традиції самайну, а ірландці та британці привезли ці звичаї на територію США. З часом хелловін набув розважального характеру і тепер є одним із найбільш яскравих свят за розмахом декорацій і костюмів.

«Святе Письмо навчає: „Не беріть участі у ділах темряви“ (Еф. 5:11). Хелловін диктує смерть і скорботу, намагаючись поєднати світло і темряву, добро і зло. Це язичницькі обряди, які не мають нічого спільного з християнством. Найбільша проблема свята – прагнення імітувати злі сили. Людина, охрещена й одягнена у ризу світлу, не повинна перевдягатися у демонічний одяг і наслідувати потвор», – каже о. Андрій. За словами душпастиря, такі вечірки часто закінчуються «нехристиянськими речами», а для тих, хто ще «ходить у темряві непросвіченості», це стає прецедентом для маніпуляцій і заподіяння прикрощів іншим. «Багато людей тяжко страждають душею, і це виливається на тіло. Тому Церква застерігає не імітувати злих духів».