Митрополит Луцький і Волинський Михаїл розділив із парафією Святителя Феодосія Чернігівського в обласному центрі (вул. Володимирська, 70) радість храмового празника.
За Божественною Літургією разом із високопреосвященним молилися канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, головний військовий капелан єпархії протоієрей Юрій Близнюк, настоятель протоієрей Василь Лозовицький, інше духовенство.
По завершенні Служби Божої відправлено молебень за сім’ю, адже в день після Різдва Пресвятої Богородиці згадуємо батьків Діви Марії – праведних Йоакима й Анну – як взірець подружньої любові й терпеливості.
У слові керуючий єпархією, привітавши зі святом, навчав, що коли приходимо на Богослужіння, треба молитися, слухати уважно. Не варто приходити в храм, аби просто постояти, поставити свічку чи освятити щось. Тоді ми лише формально виконуємо обряд. Щоб не сказав Господь про нас: «Наближаються до Мене люди ці устами своїми, й устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене» (Мф. 15:8). Слід же шукати Христа, приймати Його, виконувати заповіді.
Архієрейськими благословенними грамотами нагороджено активних парафіян.
Феодосіївська церква, яку відкрили 1895 р., спочатку була цвинтарною каплицею для відспівування військовиків. Заснування на цьому місці храму в ХІХ ст. мало військові-політичні причини. Адже неподалік розміщувалась військова частина, в якій було багато вихідців саме з Чернігівської землі. Наприкінці століття дерев’яну капличку замінили на цегляну. У серпні 1906 р. храм освятили. Перші чотири настінні розписи з’явилися 1906 р. (художник Шинкаренко). Феодосіївська церква не припиняла діяльності й за радянських часів.
У 1948 р. тодішній настоятель протоієрей Гавриїл Коробчук, який під час примусового переселення українців із Холмщини прибув до Луцька, таємно привіз чудотворний образ Холмської Богородиці. Служив українською.
Із 1970-го до початку 90-х настоятелями храму були різні священники. Із грудня 1992 р. громаду очолив протоієрей Богдан Гринів. За його участю документально засвідчено бажання громади про перехід до УПЦ КП. За час служіння о. Богдана з нагоди 2000-річчя Різдва Христового споруджено пам’ятник на подвір’ї, а за служіння протоієрея Петра Стеблини на цьому місці уже встановили каплицю Різдва Христового. Також відреставровано куполи і накупольні хрести, перекрито дах, оновлено фасад храму.
