
Тиждень 23-й після П’ятдесятниці
Мучеників Онисифора i Порфирiя (бл. 284–305). Преподобної Матрони (бл. 492). Преподобної Феоктисти (881)...
Мистецьке дійство за участю духовних навчальних закладів провели в монастирі Святителя Миколая Чудотворця з благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла.
Засновник фестивалю – матінка Ірина Веретка-Казмірчук, завідувач регентського відділення Волинської православної богословської академії, регент її чоловічого хору «Агіос» і мішаного «Воскресіння». Міжконфесійний творчий захід організовано в Православній Церкві України, ймовірно, вперше. Як зазначено на сайті vpba.edu.ua, аби «прославити воскреслого Господа через церковну музику та духовне спілкування».
З вітальним словом до присутніх звернувся декан богословського факультету протоієрей Ігор Скиба, який подякував колективам за участь та підкреслив важливість духовної співпраці між християнськими освітніми закладами.
Свої піснеспіви у головному храмі чоловічої обителі представили: хор Рівненської духовної семінарії ім. Апостола Андрія Першозваного (регент Ірина Пасічник), хор «Гармонія» Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі (священник Василь Голодняк), октет «Теофорос» Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ (Богдан Притула), а також два хори студентів ВПБА – «Агіос» та «Воскресіння». Учасники виконали по три твори, один з яких великодній.
Ведучі концерту – викладач ВПБА матінка Наталія Волочай і студент Олександр Масюк. На завершення всі учасники були відзначені грамотами та подяками за вклад у розвиток духовної музики та міжконфесійного діалогу.
Радо вітали почесного гостя – греко-католицького священника Андрія Побігущого зі Львівщини, засновника міжконфесійного фестивалю семінарійних хорів «Ad fontes».
За словами ректора протоієрея Володимира Вакіна, «ця подія – унікальна можливість не лише продемонструвати вокальну майстерність, а й долучитися до збереження та розвитку традицій духовного співу. Фестиваль покликаний об’єднати молодь і наставників у спільному прославленні воскресіння Христового через чарівні звуки духовної музики».
Торжество в Жидичині стало живим свідченням єдності у Христі, глибини духовної спадщини та краси спільної молитви через церковний спів.