Провела його у Волинській православній богословській академії керівник мистецької студії «Соняшник» Лариса Чубай.
Організувала зустріч матінка Ірина Веретка-Казмірчук. Учасниками були парафіянки, які із захопленням слухали розповідь майстрині та вчилися виготовляти писанки.
Побував на заняттях митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Високопреосвященний зазначив, що дуже приємно, коли традиція відроджується і передається з покоління у покоління.
Писанкарство – це давнє українське мистецтво розпису яєць, яке поєднує в собі естетику, символіку та глибокі звичаї. Воно несе прадавні духовні сенси, що сягають ще дохристиянських часів. Розписані яйця символізують життя, відродження. У різних регіонах України писанки мають свої унікальні орнаменти, кольори та значення, що робить цей жанр надзвичайно різноманітним і багатогранним.
Українські писанки сягають корінням трипільської культури (VI–III тис. до н. е.). Особливого ж розквіту писанкарство набуло з поширенням у Київській Русі християнства в Х–ХІІІ ст. Давньоруські майстри виготовляли і багато керамічних розписаних яєць.
