З нагоди свята у храмах єпархії відбудуться Богослужіння. Зокрема, у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Літургія розпочнеться о 9.00.
Цей празник не належить до дванадцяти великих у році, проте вельми шанований, вірні цього дня дотримуються строгого посту.
Про мученицьку смерть Івана Предтечі докладно розповідається в Євангелії від Марка. Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата Іродіадою. Жінка захотіла помститися Іванові. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала донька Іродіади Саломея. Цей танець дуже сподобався Іроду, він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голову Іванові було відтято.
Усікновення глави Івана Хрестителя, за переданням, сталося 32 року після Різдва Христового, але точна дата цієї події невідома. Відповідно до однієї з поширених версій, 11 вересня (29 серпня за новим стилем) цю подію почали вперше поминати в Олександрійській Церкві на противагу святкуванням олександрійського нового року, початок якого припадав на цей день. І у Вірменії згадку про усікновення голови Предтечі встановили цього дня, оскільки там також він був першим днем новоліття. Таким чином, цим християнським святом Церква прагнула замінити язичницькі відзначення нового року.
Канон на Усікновення голови Івана Хрестителя, вміщений у сучасних богослужбових книгах, уклав преподобний Андрій Критський, який також є автором відомого покаянного Великого канону.
Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвяченого життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мк. 1:7–8).
У деяких регіонах України це свято називали Іван Пісний. Але найбільш поширеною назвою залишається Головосіка, на Волині – Головостеніє.
Цього дня кожен намагався побувати в церкві, а ті, що мучилися головними болями, просили зцілення у святого. На Усікновення заборонялося співати й танцювати, бо ж саме за допомогою пісень і танців Іродіада домоглася страти Хрестителя.
