У всеукраїнському виданні «Українська правда. Життя» вийшла стаття, у якій декан монастирів Волинської єпархії відповідає на складні питання.
Намісник обителі Святителя Миколая Чудотворця, що в с. Жидичин Ківерецького деканату (Луцький р-н), пояснює, що Православна Церква трактує загробне життя як досвід, який може бути унікальним для кожної душі: «Ми повинні розуміти, що є вічність. Людям у XXI столітті трішечки легше про це говорити, бо у нас дуже потужно розвивається реанімація. Є досвід близької смерті, клінічної смерті. Це явище вже принаймні викликає питання – що це було? Коли вже констатували смерть, людини вже не було – і тут вона повертається. Де вона була в цей момент? Що було з нею? Що було з її підсвідомістю? Це вже дискусійне питання, і це насправді дуже добре».
Особливу увагу душпастир звертає на 9-й та 40-й дні після смерті, які, за православною традицією, символізують важливі етапи для душі: «Із 3 по 9 день новопреставленій душі показують, як живуть праведники у раю. З 9 по 40 день померлий бачить, як люди існують в пеклі. І на 40-й день людина має так званий приватний суд, де для неї визначається доля – де вона буде перебувати в очікуванні другого пришестя Христового».
Чому наші традиції залишаються актуальними для сучасного світу? Як правильно вшанувати спочилих рідних? Про це та інше – в матеріалі Людмили Панасюк за цим посиланням.
