
Мучеників у Мелитинi: Ієрона, Ісихiя, Никандра, Афанасiя, Маманта, Варахiя, Калиника, Феогена, Никона, Лонгина, Феодора, Валерiя, Ксанфiя, Феодула, Калимаха, Євгенiя, Феодоха, Острихiя, Єпифанiя, Максимiана, Дукитiя, Клавдіана, Феофила, Гiгантiя..
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл відправив чин освячення престолу і Божественну Літургію в чоловічому монастирі Святителя Миколая Чудотворця, що в цьому селі Ківерецького деканату (Луцький р-н).
У неділю перед Різдвом Христовим тут із високопреосвященним молилися декан монастирів єпархії та намісник цієї обителі архімандрит Константин Марченко, інше духовенство, ченці та миряни.
У проповіді високопреосвященний акцентував на історії древнього монастиря: ще перед охрещенням Києва західна Волинь уже була християнською. І ця обитель колись називалася лаврою, бо для того були всі ознаки. Але там, де є Божа благодать, лукавий намагається втрутитися і знищити, що засіяв Господь. Тож монастир став поступово занепадати, потім піднімався і знову занепав. Але оскільки ми є християнами в душі й розумі, то ввійдемо в історію як ті, що розбудували цю святу обитель, не руйнували, а освятили престіл. І сьогоднішній день має спонукати нас до добрих справ, наголосив владика.
Як розповіли у монастирі, попередній престіл став ветхим, тож на пожертви доброчинців установлено новий, кам’яний.
Церковною відзнакою нагороджено почесного краєзнавця України, історика Іраїду Майданець, яка багато років присвятила дослідженню жидичинського монастиря, інших активних парафіян – архієрейськими благословенними грамотами.
Святиня вперше згадується в Літописі руському (Іпатський список) 1227 р. у зв’язку з приїздом князя Данила Романовича. Однак про те, що монастир у Жидичині діяв уже в 975 р., йдеться в одній із редакцій василіанських хронік. У XVII ст. Жидичинський монастир за статками й значенням для Київської митрополії вважався другим після Києво-Печерської лаври.